Мовні рефлексії белетриста з невидимої Гетьманщини

Опінії
09 жовтня, 15:15
Мовні рефлексії белетриста з невидимої Гетьманщини
Фото: Facebook

Степан Васильченко — іченський класик літературної норми на Лівобережній Україні, якого не заведено згадувати всує.

Історик, журналіст і фіно-угорист

Авжеж, є таке. А все тому, що навіть у часи першої совєцької окупації (1921-1941) він примудрявся писати "по-старому", вживаючи  несподіваних синонімів до усталених слів.

Як нині модно казати у молоді, "топчиком" серед таких було слово визíр'я. За приклад наведу лише одну цитату з його повісті "Талант":

«Приходив у кімнату, дивився у визір'я: обличчя як у заплаканого барана, в очах — солодкий туман. Брала лють на себе. Кулаком сварився в дзеркальце, ляскав дверима,  гонив знову в поле...».

Оце так! Визір'я... Дзеркало.

Чогось подібного немає у жодній із теперішніх європейських мов. Навіть у фіно-угорських все з латини — від spekulo.

Хіба ж литовці собі придумали своє veidrodis — якось навіть по нашій звучить Ну ще чехи не могли пристати ні на люстро, ні на дзеркало...

А ще по всіх творах цього "народного вчителя" Васильченка жива тенденція відкидати відмінки, прямуючи у розвитку мовлення до повної відмови від них. Приміром, як це зробили болгари до кінця ХІХ століття. 

Однак згодом знову почали "гукати дітей", а не "гукати діти"; давай заново "заганяти корів", а не "заганяти корови". І лише у пісні про "розпрягайте хлопці коні" ще можна було вловити натяки на старий безвідмінковий шлях української мови.

Але вже зараз розпрягають і "коней"... Хіба в благословенній Ічні ще по старому. Не чули?

Читайте також:
Там, де правий берег Дніпра скупий на архітектурні подарунки, лівий навпаки — майже весь у шатах Мазепиного бароко.
25 березня, 09:18
Козацьке поселення XVII століття на острові Хортиця слід вважати повноправним містом, якими тоді були Полтава і Батурин.
11.11.2020, 10:33
Перша половина 1920-х — кінець 1930-х років становить унікальний час для розвитку українського краєзнавства.
21.09.2020, 08:48
Грунська сотня — одна з восьми територій у складі Гадяцького полку часів Гетьманщини.
12.09.2020, 10:37
Полтавські дослідники Олександр Матвієць і Олександр Гончаров упорядкували та видали збірку матеріалів про долі мешканців села Герусівка.
27.08.2020, 11:22
Вітчизняні вчені активно досліджували питання покарання за чаклунство на території історичної Полтавщини.
10.08.2020, 14:43