Музика — це прихована арифметична вправа душі, яка не знає, що вона рахує

Ця особлива спіраль не є просто цікавою деталлю чи цікавим феноменом — це насправді карта гармонійної послідовності.
Ось як працює музика — насправді, так працює все.
Це візуальне зображення музичних інтервалів і їхніх взаємозв'язків у контексті гармонійної або стройової системи. У центрі діаграми знаходиться основна нота (До), з частотами, що подвоюються з кожною октавою.

Кожен інтервал також пов'язаний із певним математичним співвідношенням, яке вперше обчислив Піфагор. Він виявив, що дві ноти, що утворюють інтервал, завжди мають співвідношення 2 до 1. Співвідношення ідеального квінта — 3 до 2, а ідеального кварта — 4 до 3.
Всі частоти, чи то звукові хвилі, світлові хвилі, планетарні рухи тощо, можна пов'язати з цими циклами. Та сама спіральна модель з'являється всюди в природі: в нашому ДНК, рослинах, галактиках, погодних патернах… так само, як і в музиці.
Спіраль — це повторення, але з накопиченим досвідом вона втілює основні процеси творення та росту.
Автор: Ґотфрід Лейбніц — провідний німецький філософ, логік, математик, фізик, мовознавець і дипломат.