Нанопластик негативно впливає на соціалізацію

13 січня, 12:34
Нанопластик негативно впливає на соціалізацію
Фото: Naked Science

Під час експерименту з'ясовано вплив часток синтетичного полімеру на різних етапах життя гризунів. Людей виявлені зміни теж стосуються.

Своїми висновками дослідники Католицького університету Теґу із Південної Кореї поділилися на шпальтах галузевого видання Neuroscience. Вони щодня впродовж року перорально свідомо вводили нанопластик вагітним мишам, і навіть їх потомству на різних стадіях розвитку.

Головна мета — пояснити, як цей синтетичний полімер впливає на емоційний стан і здатність соціалізуватися. Адже не таємниця, що в організм людини з їжею, водою та косметикою потрапляє приблизно 5 г мікропластику щотижня, викликаючи різні проблеми зі здоров'ям: ожиріння, діабет, хронічні захворювання печінки, рак.

«У всіх піддослідних гризунів змінилася соціальна поведінка порівняно з тими, хто не зазнав впливу нанопластику. Найсильніше це виявилося у мишей, які отримували речовину у ранньому дорослому віці, а також в утробі матері на пізніх термінах вагітності. У них знизилася соціальна звичність, а також помітно посилилася тривожна поведінка, наприклад, вони стали частіше завмирати, потрапляючи в нове середовище», — заявили дослідники.

Окремо відзначено порушення в активності мозку у тих областях, які пов'язані із дофаміновою системою. Ці зони багато в чому відповідають за мотивацію та настрій, а також за соціальну поведінку на критично важливих етапах розвитку; фактично, доведено суттєве зменшення рухливості організму.

Раніше медіаагенція «Останній Бастіон» сповіщала читачів про те, як водень впливає на зміну клімату сильніше за вуглекислий газ. Міжнародна комісія з американських, британських і французьких науковців закликала промисловців запобігати надмірному витоку водню.

Читайте також:
Життя
Завдяки імунній системі ми маємо шанс протистояти прихованим загрозам.
01 січня, 11:27
Життя
Скільки саме нейронів, кровоносних судин і інших елементів роблять нас такими, якими ми є?
31.12.2024, 11:07
Життя
Мозок представників виду Homo sapiens sapiens опрацьовує інформацію зі швидкістю близько 10 біт на секунду. Науковцям вдалося з'ясувати це.
29.12.2024, 18:41
Історія
Прадавні геноми, — останнє слово у питанні про походження індоєвропейських мов. Науковці знову приголомшили широкий загал.
29.12.2024, 14:07
Життя
Отримати чистий радій на зламі XIX-XX століть коштувало величезної праці. Лише невтомним інтелектуалам це вдалося зробити.
29.12.2024, 08:12