Наповнити Україну найдешевшим барахлом?

09.09.2023, 10:09
Наповнити Україну найдешевшим барахлом?

При централізації закупівель медобладнання є ризик, що ми отримаємо або тотальну диктатуру дешевого непотребу, або заточки під монополістів

Міністерство охорони здоров’я у серпні проводило громадське обговорення змін  до закону «Про публічні закупівлі» щодо удосконалення системи медичних закупівель».

На думку автора, законопроект контроверсійний і несе цілком очевидні ризики.

Отже, головна новела з негайними практичними наслідками у разі прийняття законопроекту така – закупівлі медичного устаткування за певним переліком (буде окремо затверджуватись Урядом) по всій Україні планують вивести з відкритих торгів на закупівлі через  електронний  каталог. Тобто замість того аби регіональні лікарні чи облздрави вирішували, які саме швидкі їм потрібні – все передадуть у Київ в каталог.

Свою позицію ініціатори законопроекту обґрунтовують тим, що нині регіональні замовники прописують технічні завдання на товари так, аби не було зайвої конкуренції. Тобто під заздалегідь визначений товар. Також на дрібних закупівлях неможливі великі гуртові знижки. Ну і взагалі «регіонали» формально підходять до вивчення потреб пацієнтів і медиків. Себто купують що попало аби лише освоїти бюджет.

Натомість автори вважають, що все буде набагато краще, якщо зобов’язати всіх медичних замовників країни здійснювати закупівлі певного  медичного обладнання за переліком КМУ через де-факто електронний магазин (медичний каталог у Прозорро.Маркет), яким керує ДП «Медичні закупівлі України» у ролі Центральної  Закупівельної Організації (ЦЗО).

Давайте спрогнозуємо як це може виглядати, і тоді більш очевидними стануть ризики такого підходу.

Отже, в режимі, так би мовити, тест-драйву цієї ідеї Кабінет міністрів у липні цього року вже вніс до урядової постанови 1178 cпеціалізований санітарний транспорт як такий, що з 1 вересня 2023 може торгуватись лише через е-каталоги (ця постанова регламентує закупівлі під час воєнного стану і по закінченню війни втратить свою дію. Відтак цілком логічно припустити, що швидкі перекочують і в зміни до закону на після війни).

Закупівля по е-каталогу означає, що тепер регіональний замовник вже не може сформулювати свої технічні вимоги до швидкої та кваліфікаційні вимоги до учасників торгів. Їх тепер розроблятимуть у Києві. Можливо розробником вимог буде ДП «Медичні закупівлі України», який зараз є ЦЗО по медичній галузі. Але скоріше за все це буде Міністерство охорони здоров’я. МОЗівське держпідприємство «Політехмед» під керівництвом Ростислава Картавцева в останні роки вже розробляло для «МЗУ» вимоги на томографи, рентгени та ті самі швидкі. Воно встановлювало такі вимоги до потужності двигуна та приводу швидкої, щоб під них проходили тільки певні моделі авто. А відтак монополію відразу б отримували ті виробники швидких, які співпрацюють саме з необхідними світовими виробниками авто. Таке вже було, і таку заточку зносило те саме «МЗУ».

Але окрім ризику монополізації ринку через «технічні заточки» є ще один велетенський ризик. Наповнити Україну найдешевшим барахлом. Бо закупівля через електронний каталог можлива за єдиним критерієм – це найменша ціна.

Цікаво як багато українців купують собі автівки суто за ціною без урахування якості? Покупець завжди співставляє можливості свого бюджету з тим як часто машину доведеться ремонтувати, заливати паливо, які у ній будуть опції.

Уявіть собі, що якась регіональна лікарня хоче купити собі кращі машини з хорошим устаткуванням всередині, щоб воно довго і добре працювало. А у якоїсь бажання лише одне – аби швидка від’їздила якось пару років, а там купимо нову (під вибори, наприклад). Це означає, що перша лікарня ладна витратитись на якість, а друга якраз хоче зекономити на якості, щоб частіше освоювати закупівельні бюджети. Але обидві будуть у однаковому становищі.

У Євросоюзі для публічних закупівель автомобілів, у тому числі спеціальних, давно і успішно використовують більш резонний мульти-критерій за вартістю життєвого циклу (ВЖЦ). Наприклад, у спеціальному Звіті Асоціації муніципалітетів ЄС з сталого розвитку щодо цього критерію ВЖЦ наведено приклад міста Ville de Niort, яке купує різні авто для міських потреб з використанням такого набору критеріїв:

  • Вартість життєвого циклу – 50 % ваги, що включає в себе:
  • Ціна придбання ( з урахуванням знижок і податків та реєстраційних зборів);
  • Витрати на пальне на 10000 км на період 10 років з урахуванням факту використання у міському трафіку (де вищі витрати пального);
  • Витрати на техобслуговування ;
  • Екологічні витрати (спеціальний розрахунок).
  • Строк гарантійного обслуговування – 25% ваги;
  • Обсяг (кількість) технічних і користувацьких функцій у пропонованому авто (датчики світла, дощу, яке саме ближнє і дальне світло тощо) – 15 %
  • Строк поставки – 5% ваги;
  • Рівень безпеки авто – 5 % (рейтинг безпечності за EuroNCAP, https://www.euroncap.com/en/).

В законодавстві України вартість життєвого циклу вже прописана, і навіть робились доволі успішні спроби використання.

Але при безальтернативному використанні електронного каталогу з торгівлею лише за ціною такі просунуті сучасні інструменти закупівель будуть існувати і далі на папері і для звітності перед міжнародними донорами-партнерами.

«Медичні закупівлі України» в останні роки показало неоднозначний підхід до проблеми. На їхніх оптових закупівлях швидких домінує принцип дешевизни. Умовно кажучи, швидкі на базі мерседесів з італійським начинням апріорі програють сітроенам з китайським барахлом всередині. В результаті це призвело до повного домінування в Україні однієї фірми «Автоспецпром» Германа Фісталя. Він задушив усіх конкурентів, падаючи по ціні до найдешевших глибин цінового дна. І хоч він зірвав усі терміни поставок (досі має борги по довоєнним контрактам). Але на нього не наклали за це штрафних санкцій, і він продовжує душити ринок.

Отже, по факту при централізації закупівель медобладнання є ризик, що ми отримаємо або тотальну диктатуру дешевого непотребу, або технічні заточки під певних монополістів.

І при цьому не буде жодної можливості скаржитись в Антимонопольний комітет, оскільки він по закону не має права втручатись в закупівлі по е-каталогу. Там все відбувається виключно на розсуд ЦЗО. І це ми вже теж проходили – у фахівців “МЗУ” просто не було сил і натхнення пояснювати учасникам торгів за що їх відхиляли з закупівлі кисневих станцій на 650 млн грн.

З урахуванням того, що перелік обладнання для виносу закупівель на е-каталог формуватиме Кабінет міністрів, то маємо ризик монополізації і деградації не тільки ринку швидких, а взагалі будь-якого сегмента ринку медичного устаткування.

Автор : Юрій Ніколов, Наші гроші
вибір редакції
Читайте також:
Опінії
Ця людина стане керівником агентства під час війни і буде очолювати його найближчі чотири роки.
вчора, 19:15
Опінії
Дружина заступника генпрокурора навесні 2022 року вивезла з України 3 890 902 грн для придбання нерухомості в Туреччині.
вчора, 10:44
Кримінал
Ексголові правління НАК «Нафтогаз України» дозволили залишити країну «на декілька днів».
вчора, 06:45
Опінії
А чи не міг би батоні Давид Арахамія наступного разу повідомити розцінки на подібну послугу?
23 лютого, 17:36
Кримінал
Шурма порушив вимоги щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.
23 лютого, 16:28
Політика
Андрій Єрмак призначив свого очільника на «Київміськбуд».
22 лютого, 16:40