Науковці з'ясували, чому деяких людей вабить естетика смерті

Інтерес до смерті та похмурих подій жевріє у людській цивілізації здавна. Тепер дослідники ґрунтовно пояснили, чому це відбувається.

Науковці з Університету Суррея у Британії та Приморського університету у Словенії виявили чинники, які визначають цікавість до трагедії. Відповідними висновками вони поділилися із загалом на шпальтах галузевого видання The Annals of Tourism Research.

Використано комплексний підхід, звернувшись до танатології (науки про смерть і пов'язані із нею практики), концепції колективної пам'яті та аналізу так званого темного туризму (dark tourism), який передбачає відвідування місць та пам'яток, історично пов'язаних зі смертю та трагедією. Результати дослідників дійсно приголомшують.

Інтерес до смерті та важких подій проявляється як у традиціях, так і у звичних щоденних діях: хтось святкує Гелловін, хтось ходить до музеїв, присвячених історичним катастрофам, а хтось слухає подкасти про найжорстокіші злочини. Всі люди так чи інакше стикаються зі смертю: свійських тварин, родичів, кумирів, — а у когось виявляють серйозну хворобу, хтось стає свідком катастрофи.

Незалежно від характеру досвіду, пов'язаного із небезпеками для життя та похмурими подіями, людина, як правило, прагне дізнатися про такі явища більше. Скажімо, потреба у мексиканській і болівійській дитячій літературі, яка за допомогою героїв, близьких читачеві за віком, доступно й чесно розповідала б про смерть.

Задля того, щоби вивчити привабливість трагічних випадків і негативних знамень, до яких належать широкий спектр явищ від пам'ятних дат до фестивалів з атмосферою жахів, британські зі словенськими науковцями визначили 6 ключових напрямів. Ось вони:

1. Комерціалізація: як похмурі події потрапляють ринку і монетизуються, кому призначені.
2. Перспективи танатології, «темного туризму» та досліджень колективної пам'яті.
3. Залучення громадськості: як похмурі події впливають на соціальні норми та цінності, як їх висвітлюють у ЗМІ, політику, як на них реагує суспільство.
4. Мотиви учасників похмурих подій: прагнення гострих відчуттів, бажання більше дізнатися про насильство чи злочинність.
5. Емпіричні аспекти: як похмурі події викликають в учасників чи аудиторії як страх, захоплення, рефлексію, а також інші емоції та поведінкові реакції.
6. Присутність смерті: формати та інструменти «зустріч зі смертю» у рамках похмурих подій, наприклад, символіка смерті, смерть реальної людини, нелюдська смерть тощо.

Виявилося, що інтерес до похмурих подій пов'язаний із психологічними, культурними та соціологічними аспектами людської поведінки. Зокрема, «темні» заходи та страшні видовища створюють безпечне і контрольоване середовище для вивчення смерті й трагедій, цікавість щодо яких природна для людини.

«Захоплення похмурими подіями, трагедіями, катастрофами походить зі складної взаємодії цікавості, прагнення гострих відчуттів, культурних традицій, психологічних досліджень. Деякі люди, особливо у підлітковому віці, просто бажають відчувати спільне переживання. Присвячені важким темам заходи дозволяють людям стосуватися смерті, стихійних лих і страждань пізнавальними та інколи трансформаційними способами», — пояснили науковці

Окремо медіаагенція «Останній Бастіон» зауважує, що совєцькі окупанти вбивали в українські мізки меншовартість і тугу за минулим. Наслідком цієї соціальної інженерії є колективна фрустрація, особливо серед теперішніх українців.