Ні, я – українець: ДЖОРДЖ КІСТЯКІВСЬКИЙ, якого в США називають "батьком" атомної бомби

ІСТОРІЯ
18 листопада, 22:46
Ні, я – українець: ДЖОРДЖ КІСТЯКІВСЬКИЙ, якого в США називають "батьком" атомної бомби

Він би прожив відносно спокійне емігрантське життя професора та винахідника, якби не Друга світова війна.

Цього дня народився українець, якого в США називають "батьком" атомної бомби, передає Diaspora.ua.

ДЖОРДЖ КІСТЯКІВСЬКИЙ (18 листопада 1900, Київ — 7 грудня 1982) — американський фізик і хімік українського походження, один з творців першої атомної бомби, спеціальний радник президента США, віце-президент Американської національної академії наук, лауреат багатьох міжнародних професійних наукових нагород.

Ні, я – українець: ДЖОРДЖ КІСТЯКІВСЬКИЙ, якого в США називають

Георгій (Юрій) Кістяківський (Джорджем він став вже в США) народився у Боярці поблизу Києва у знаній інтелігентній родині.

Його дід Олександр Кістяківській був професором права Університету Св. Володимира та адвокатом з кримінального права, батько Богдан Кістяківський — професором філософії і членом Української Академії Наук, дід по матері Вільгельм Бернштам — український археолог і громадський діяч.

Молодший брат Георгія Олександр Кістяківський — видатний український зоолог-орнітолог.

Як учасник антибільшовицького руху Георгій Кістяківський усвідомлював необідність еміграції.

Зрештою він опинився у Німеччині, де закінчив Берлінський університет та захистив дисертацію у 1925 р. Звідти у 1926 р. він емігрував до США, де одразу влаштувався на роботу до Принстонського університету.

Невдовзі після виходу однієї з його основних праць "Фотохімічні процеси" (1928), у 1930 р. він став професором в Гарвардському університеті, де працював до пенсії.

Водночас він був і практиком, його прикладні дослідження швидко були помічені і оцінкні як перспективні.

У 1940 р. йому доручили керівництво Вибуховою лабораторією, де він випробовував нову вибухівку, потужнішу за тринітротолуол (ТНТ) і ту, що зветься нині пластиковою бомбою.

Також проводив дослідження з термодинаміки, спектроскопії та хімічної кінетики і, що ще важливіше, — розробляв гідродинамічну теорію вибухів.

Саме завдяки цій роботі його оберали членом Національної академії наук США в 1941 р.

І, ймовірно, він би прожив відносно спокійне життя університетського професора та винахідника, якби не Друга світова війна.

Коли у січні 1942 р. президент Рузвельт підписав указ про створення атомної бомби, що розпочав секретний проект "Манхеттен", почали формувати "ядерну" команду.

Її очолив відомий фізик з університету Берклі Роберт Оппенгеймер, якого вважають "батьком" атомної бомби.

Саме він у жовтні 1943 р. запросив Кістяківського до проєкту консультантом з теорії вибухів.

Ні, я – українець: ДЖОРДЖ КІСТЯКІВСЬКИЙ, якого в США називають

Головна наукова лабораторія розташувалася у Лос-Аламосі (штат Нью-Мексико), де цілодобово працювали фізичні й хімічні лабораторії, конструкторське бюро і т.д.

Надважливо було створити атомну бомбу раніше, ніж ворог.

В січні 1944 р. Кістяківський очолив відділ Х (вибухи), де працювало понад 600 інженерів та науковців.

Він очолив відділ на завершальному етапі робіт, і те, що проєкт вдалося "витягнути", завдячують саме його непересічним здібностям.

16 липня 1945 р. о 5:29:45 ранку в пустелі Хорнада дель Муерто в пустелі Аламогордо відбулося випробування створеної ними бомби. Деструктивна сила вибуху перевищила найсміливіші очікування.

"Я впевнений: коли настане кінець світу, в останню мілісекунду існування Землі людство побачить саме те, що побачили щойно ми", — сказав тоді Дж.Кістяковський.

Більшість вчених — учасників проекту "Манхеттен" практично відразу ж виступили проти застосування ядерної зброї. І Дж.Кістяковський очолив цей рух.

Після війни професор Кісті, як його називали, повернувся до Гарварду, але в 1957 р. отримав пропозицію президента Д.Ейзенхауера увійти до президентської Ради з питань науки і техніки (яку очолить у 1959 р.).

Газета української громади США Ukrainian Weekly писала про це 6 червня 1959 р.: "Д-ра Джорджа Богдана Кістяковського, ученого, народженого в Україні, призначено спеціальним помічником президента США".

У 1959–1961 рр. він очолював Управління з науково-технічної політики.

На цій посаді він активно впроваджував політику ядерного роззброєння.

У січні 1960 р. в рамках переговорів з питань контролю за озброєннями він виступив з ініціативою заборонити випробування ядерної зброї в сейсмічних зонах.

Він продовжував цю лінію і як науковий радник наступних президентів Дж.Кеннеді і Л.Джонсона.

У 1965 р. його обрали віце-президентом Національної академії наук США; цю посаду він обіймав до 1972 р.

Вийшовши того ж року на пенсію, Кістяковський стає активним учасником антивоєнного руху, приєднавшись до Ради "За збереження життя" та виступаючи проти розповсюдження ядерної зброї та війни у В'єтнамі.

В 1977 р. він очолив цю Раду.

Дж.Кістяківський став одним з найвідоміших і найуспішніших учених-українців в світі.

Він приятелював з економістом Дж.К.Гелбрейтом, мав відверті дискусії з Г.Кіссінджером.

Його розробки в галузі вибухових процесів порівнюють з винаходом динаміту А.Нобелем.

За свої наукові досягнення Джордж Кістяківський був удостоєний у США медалі "За заслуги", медалі Свободи, медалі Академії наук, інших престижних відзнак.

Його документи готували на подання на Нобелівську премію миру. Однак не встигли.

У грудні 1982 р. він помер від раку легень.

У некрологах у "Вашингтон пост" та "Нью-Йорк таймс" відзначали неоціненний внесок відомого вченого у розвиток хімії, розробку атомної зброї та боротьбу за мир.

І на завершення розповіді традиційно згадаємо про ставлення нашого героя до України.

"Д-р Дж.Б.Кістяковський підтвердив своє українське походження", писали про нього українські часописи в кінці 1950-х - на початку 1960-х років, коли він обіймав найвищі посади.

Саме на той час припадає завершення інституційного оформлення української діаспори в США, розгортання нею активної роботи, спрямованої на промоцію України.

Дж.Кістяківський наскільки міг підтримував ці інтенції української громади, він охоче розповідав в інтерв'ю про своє українське коріння, брав участь в українських організаціях, був членом Наукового товариства ім. Т.Шевченка.

В останній рік життя у 1982 р. в інтерв'ю на запитання "Ви ж росіянин, чи не так?" Дж. Кістяковський відповів: "Ні, я — українець. Це однаково, що шотландця запитати: ви — англієць?"

вибір редакції
Читайте також:
Катерина Миколаївна була однією з небагатьох чесних суддів міста, яка свідомо і самовіддано дійсно служила Справедливості.
11 листопада, 15:48
З відомим італійським тенором Андрея Бочеллі Анастасія співпрацює з 15 років.
07 листопада, 14:36
В трагічній долі якої відбилися жахіття совєтської доби.
25 жовтня, 21:08
Культурна революція започаткована школярами триває.
21 жовтня, 16:59
Перед нами непересічна особистість мислителя з плеяди філософів-правдолюбів доби Нового часу.
18 жовтня, 14:32
Совєтська агентура склала легенду про те, що українські емігранти задушили автора легендарного роману «Холодний Яр».
27 вересня, 22:20