Ніколи не відмовлявся від бойових завдань, бо був дійсно сильним льотчиком

Заступник командира 299-ї БрТА розповів про загиблого в бою пілота F-16 Павла Іванова.
Я так пишався тим, що вдалося вирвати тебе з бойових завдань і відправити на перенавчання на F-16: один із перших українських льотчиків F-16 — бойовий льотчик-штурмовик, який до перенавчання здійснив 130 бойових вильотів разом зі своєю бойовою сім’єю. Я так пишався, коли ти вперше вилетів на F-16. Як зараз пам’ятаю нашу розмову:
— Палич, доповідаю: виконав перший виліт на F-16!
— Молодець, пишаюся тобою, Пашка. Тримай там планку бойового штурмовика і скоріше повертайся — нам тут важко без вашого прикриття, — відповів я, ледь стримуючи втому від бойового виснаження. — І як тобі апарат?
— Су-25 краще, — усміхнувся ти.
Пам’ятаю, якими ви були ще молодими на початку повномасштабного вторгнення… Пам’ятаю, як зустрів тебе в перші дні: з легким пораненням на обличчі після обстрілу, втомлений, але незламний. У прямому сенсі — рвався в бій. Твоєї сміливості й рішучості вистачило б на багатьох наших льотчиків, які, прикриваючись «не менш важливою роботою», залишалися осторонь, замість того, щоб підставити плече й піти на бойове завдання.
Ти ніколи не відмовлявся від бойових завдань, і я навіть не знаю, чи то була така сильна довіра до мене, як до командира, чи то була глибока віра в себе — бо ти був дійсно сильним льотчиком.
Справжній. Без пафосу, без бравади — просто свій, надійний, з характером.
Твій бойовий шлях починався з нашої бойової сім’ї, і ти жодного разу не підвів — ні мене, ні когось із нас. Ти був справжнім воїном, людиною з великим серцем. Але головне — ти був і назавжди залишишся частиною нашої бойової родини — AFR.
Зараз переповнює біль втрати і гірка злість. У голові багато запитань, але це потім. Зараз — час болю і скорботи.

Павло Іванов. Фото: ФБ ПС ЗСУ
Ростислав Лазаренко, - льотчик-штурмовик, заступник командира 299-ї бригади тактичної авіації.