Новий уряд Суомі: право стерна!..
У Гельсинкі змінився склад парламенту, а відтак і уряду. Натомість колишнім лишився курс на підтримку України, і це добре.
Перед тим, як перейти до огляду Проґрами коаліційного кабінету на чолі з Пéттері Óрпо, звернімося до поділу фінляндської влади згідно з поточною редакцією Конституції. Отже, найвищим орґаном є Парламент, Президент Республіки – голова держави, який керує виключно зовнішньою політикою у співпраці з урядом, є Верховним головнокомандувачем Силами оборони та призначає деяких найвищих посадових осіб, як от суддів Верховного й Вищого адміністративного суду.
Натомість Прем'єр-міністр і власне уряд або ж Урядова Рада відповідальні за внутрішню політику, координацію й узгодження спільних дій з Європейським союзом. Багатопартійний уряд формується за підсумками парламентських виборів.
У волевиявленні беруть участь лише громадяни Суомі. Тож тільки власники паспорта з левиком-мечоносцем можуть і здатні впливати на прийняття рішень, вносити пропозиції, як до парламенту загалом, так і доносити до конкретного народного депутата.
Прем'єр-міністром зазвичай стає керівник тієї парламентської фракції, яка найбільше здобула голосів. Нині це Kansallinen Kokoomus, в якої 48 обранців і конституційна коаліційна більшість – 109 депутатів із 200.
Ну, а тепер: вйо до Проґрами! Її доволі оптимістичний текст узгоджували представники 4-х партій упродовж 2-х місяців, який мають намір свої теорії перенести у практичну площину.
Документ під назвою "Сильна і турботлива Фінляндія" цікавий насамперед своєю амбітністю правих реформ, раніше такого не спостерігалося. І причина очевидна – найбільше вимог висували норовливі націоналісти з партії "Справжні фіни" (Perussuomalaiset) під проводом своєї харизматичної лідерки, а нині міністра фінансів Рíйкки Пурри.
Традиційно з 1906 року у Суомі було 3 великі політичні сили з відповідного ідеолоґічного табору: ліві (наразі це соціял-демократи), консерватори (власне, партія Орпо, яка пройшла чималий еволюційний шлях) та центристи (Suomen Keskusta). Саме ці партії завше були творцями урядів, бо мали (та досі зберігають) значні електоральні рейтинґи у суспільстві.
Тому, хоча б двом із них (частіше соціял-демократи з центристами) доводилося об'єднуватися, запрошуючи до коаліційного кабінету менших партнерів. Сьогодні основними політсилами в уряді стали переважно праві: Kansallinen Kokoomus та Perussuomalaiset, – такого не було з часів завершення Другої світової війни.
Хоча "справжні фіни" й входили до кабінету Юги Сіпілі (29.V.2015-6.VI.2019), але то були помірковані націоналісти, на відміну від теперішніх яструбів крайньоправого популізму. Враховуючи цей факт пан Орпо віддав уміло віддав їм на поживу наболіле питання імміґрації (вихідці з країн Азії та Африки активно мурують небезпечні ґетта у великих містах Суомі, як от Еспоо, Оулу, Лагті) та цін на пальне.
Натомість в економічному плані в однопартійців пані Пурри та інших двох дрібних партнерів-коаліціянтів (це виразники інтересів фінляндських шведів – Suomen ruotsalainen kansanpuolue, а також християнські демократи – Suomen Kristillisdemokraatit) особливих розбіжностей виявлено не було. Зауважимо, що показний крайньоправий популізм вдалося загасити спільними зусиллями, тому багато хто вважав, що "справжні фіни" у запалі дискусій грюкнуть дверима, але не сталося шведи зовсім. Фінські націоналісти та шведські ліберали вперше у XXI столітті прийшли до спільного знаменника!
Основний текст коаліційної Проґрами писали сáме представники Kansallinen Kokoomus, додававши зауваження та пропозиції инших партнерів. Післяпандемічний лейтмотив очевидний – економії €4 мільярдів за поточний парламентський термін; хоча критикам й опонентам із лівого табору це видається надмірно амбітною метою.
Слід розуміти, головною причиною того, чому соціял-демократи із колишніми соратниками програли вибори-2023, – стала саме економіка і надмірне нецільове витрачання бюджетних коштів. Наразі у Суомі спостерігається відносна інфляція, безліч товарів здорожчали, тож однопартійцям пана Орпо вдалося переконати виборців, що потрібно різко різати бюджетні витрати, інакше – карколомне боргове піке (і привіт криза початку 1990-х).
За висновками фінляндських фінансових аналітиків, уряд Сáнни Мáрін de facto роздавав євро направо і наліво (частіше саме наліво), підвівши держбюджет до прірви розміром у €40 мільярдів. Сама пані експрем'єр пояснює це все коронавірусом і російською аґресією, тож постійний дефіцит доведеться латати нашвидкуруч відверто правій коаліції.
Петтері Орпо і Рійкка Пурра не воліють повторити шлях падіння Греції, а друкувати нескінченно гроші у Гельсинкі не здатні, на відміну від Москви чи Пекіну, аби був папір із чорнилами. Згідно із відкритими джерелами, нині держборг Суомі = 72% ВВП і, якщо не впровадити режим жорсткої економії, до 2035 року стане взагалі 100%!
Проблема із самозваною "державою загального добробуту" у тому, що давати людям нові перспективи, особливо підживлюючи грошима, дуже просто та приємно, а забирати ті, що існують, – надто складно і тільки з виттям, а може й скреготом зубів. Так, у Суомі патерналізм теж жиє, хоч його форма названа "проґресивним розвитком".
Ліві, типово для них, уже заволали з усіх усюд, що якщо роздати людям чимало грошей, то вони почнуть самі заробляти ще більше грошей, й у результаті всі витрати нібито компенсується. Ідея цікава, але щось насправді так не виходить і ніколи ніде не виходила, навіть у сусідній Швеції.
Попри рекордну зайнятість у Суомі спостерігається дефіцит. Реальних ледарів мало, більшість витрат цілком важливі та потрібні, але щó вдієш, якщо грошей на всіх не вистачає?
(А чому не вистачає? – Тому, що демографія! Все більше і більше витрат спрямовується на людей похилого віку, медицину та соціяльні пакети. Це основна причина!).
Програма нового коаліційного уряду має на меті стимулювати створення робочих місць – загальна дереґуляція та лібералізація трудового законодавства. Натомість імміґрантів з Азії та Африки чекають певні обмеження, бо вони ніяк не можуть соціялізуватися у фінляндському суспільстві з цілком очевидних (для всіх, окрім лівих) причин.
«Ми готуємося інвестувати у підвищення рівня кваліфікації фінів і навчання, а також у дослідження та інновації. Кожен громадянин мусить отримати принаймні середню освіту і, щоби все більше молодих людей також здобували професійну та вищу освіту. Окремо зобов'язуємося подбати про покращення умов життя та пересування по всій Фінляндії:
- уряд реалізує транспортну інвестиційну проґраму майже на €3 мільярди;
- поточну низьку рентабельність сільського господарства буде виправлено відповідними заходами;
- стала лісова галузь залишається пріоритетною для наповнення держбюджету.
Суомі стане піонером чистої енергії. Для цього уряд зобов'язується досягти цільових показників скорочення викидів і просуватися до мети вуглецевої нейтральности. Уряд посилить конкурентоспроможність і привабливість нашої країни», – прокоментували вищезгаданий документ у канцелярії прем'єр-міністра.
Не проминули увагою й питання зовнішньої політики. У кабінеті Орпо наголосили, що зміцнення національної безпеки Суомі дотягатиметься, зокрема, і шляхом умонтування країни у структури Північноатлантичного альянсу, демонструючи стійкість до криз та надійність партнерства.
«Фінляндія рішуче готується до зовнішніх і внутрішніх загроз, використовуючи нові форми міжнародного співробітництва. Середовище безпеки в Європі безповоротно змінилося й тепер стикається з найсерйознішими викликами за останні десятиліття. Європейський союз і оборонний альянс НАТО є основою зовнішньої політики Фінляндії, заснованої на співпраці. Суомі є активним членом НАТО, чий уряд забезпечує майбутнє демократичної правової держави та дбає про безпеку повсякденного життя», – додають у канцелярії.
Власне РФ нарешті визначено загрозою, а не дружнім сусідом чи партнером. Україні також новий уряд Суомі відвів належне місце у зв'язку з повномасштабним російським вторгненням.
Міністри засудили Москву (тобто, кремлівський диктаторський режим), котра розпалила жорстоку війну ґеноцидного типу, чим порушила міжнародне право та принципи Статуту ООН, підриваючи безпеку та стабільність на континенті, від якої страждають мільярди людей у всьому світі. Наведемо красномовний уривок із самої коаліційної Проґрами:
«Суомі рішуче підтримала Україну, у тому числі зброєю, і зобов'язується продовжувати надавати сталу військову допомогу. Підтримка урядом України та суверенітету, незалежности та територіальної цілісности країни є непохитною. Фінляндія вимагала, щоби відповідальність РФ за міжнародні злочини та її зобов'язання щодо компенсації збитків були виконані. Уряд позитивно ставиться до конфіскації заморожених російських коштів і використання їх доходів на користь України. Мета Суомі – домогтися від РФ припинення війни в Україні та разом зі своїми партнерами поборювати її зусилля щодо посилення ґлобальної нестабільности».
Насамкінець наведемо перелік нових урядовців, які скерували Суомі правіше за попередників, а відтак закостеніла в останні 5 років політика суттєво змінюватиметься. Якісні реформи, а не гасла громадянам Озерного краю потрібні, як повітря чи поштовх до нової хвилі поступу; це доконаний факт!
Отже, хто є хто у новому фінляндському уряді:
- Прем'єр-міністр Петтері Орпо (Kansallinen Kokoomus).
- Заступник прем'єр-міністра і міністр фінансів Рійкка Пурра (Perussuomalaiset).
- Міністр освіти Áнна-Мáйя Гéнрикссон (Suomen ruotsalainen kansanpuolue);
- Міністр сільського і лісового господарства Сáрі Éссая (Suomen Kristillisdemokraatit).
- Міністр закордонних справ Éліна Вáлтонен (Kansallinen Kokoomus).
- Міністр внутрішніх справ Мáрі Рáнтанен (Perussuomalaiset).
- Міністр правосуддя Лéена Мéрі (Perussuomalaiset).
- Міністр соціяльних справ та охорони здоров'я Кáйса Юусо (Perussuomalaiset).
- Міністр праці та зайнятости Áрто Сáтонен (Kansallinen Kokoomus).
- Міністр транспорту і шляхів сполучення Лýлу Рáнне (Perussuomalaiset).
- Міністр оборони Áнтті Гяккянен (Kansallinen Kokoomus).
- Міністр навколишнього середовища та зміни клімату Кáй Мюккянен (Kansallinen Kokoomus).
P.S. Минулого тижня провідна газета Суомі "Helsingin Sanomat" здійснило опитування громадян із приводу поточного стану підтримки урядових партій. З'ясувалося, серед фінів мало, що змінилося.
Це логічно, бо ж виборці досі очікують виконання висловлених командою Орпо, Пурри, Гéнрикссон та Ессаї обіцянок. Так, Kansallinen Kokoomus залишається найбільшою політсилою, яку тепер підтримують 21,3%, а Perussuomalaiset – 20,9%, у спину яким дихають соціял-демократи із підтримкою у 19,2%.
