П’ята частина дельфінів Чорного моря загинула
Екологи благають зупинити росію
Чому перемога України в інтересах захисту довкілля
Агресія Росії проти України триває в епоху, коли світ глобалізований, як ніколи раніше: інформаційно, економічно, екологічно. Розвиток інтернету і телекомунікацій дає змогу відстежувати перебіг бойових дій практично в режимі реального часу – і не лише українцям, але й мільйонам небайдужих людей в різних країнах. Морська блокада українських портів, загарбання та знищення росіянами виробничої бази сільського господарства в низці регіонів України безпосередньо впливають на життя громадян Ефіопії та Індії, - інформує Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.
Крім всього цього інтенсивність бойових дій в Україні, руйнівна зброя, яка вже застосовується, або ще може бути застосована, а також порушення безпеки високотехнологічних українських підприємств вкрай негативно позначаються на довкіллі. Передусім в Україні, але не лише в ній.
Журналіст Джо Маккарті, який висвітлює екологічні питання в Global Citizen, виділив три таких ключових фактори того, як війна впливає на кліматичну кризу.
- Бомбардування та інші методи сучасної війни безпосередньо шкодять дикій природі та біорізноманіттю.
- Забруднення внаслідок війни водойм, ґрунту і повітря.
- Військові споживають величезну кількість викопного палива, що безпосередньо сприяє глобальному потеплінню.
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки дослідив приклади того, як ці фактори проявилися внаслідок російської агресії.
Екоцид дельфінів
Українські вчені зафіксували вплив війни на популяції диких перелітних птахів. Проте найбільше з усіх видів тварин в Україні постраждали дельфіни.
«Я був вражений, я ніколи не думав, що буду спостерігати за такою кількістю трупів дельфінів на чудовому пляжі, де зазвичай тисячі людей, – розповів Іван Русєв, доктор біологічних наук, начальник науково-дослідного відділу Національного природоохоронного парку «Тузлівські лимани», – До війни ми спостерігали десь трьох мертвих дельфіни на рік на береговій лінії нашого парку з протяжністю 44 кілометри. Але з початку війни і до кінця липня ми знайшли 44 мертвих дельфіни лише на шести кілометрах берега, до якого ми маємо доступ зараз. Вони загинули через якісь незвичайні причини, адже зовні мали неушкоджений вигляд».
Вчений розповів, що спеціальна дерев’яна будівля, де постійно чергують екологи, знаходилася на відстані 49 кілометрів від острова Зміїний. І коли навколо острова точилися бої, їх будинок «підскакував» від сильних вибухів.
«Ми відчували цей потужний вплив на природне середовище. Всі птахи, яких тисячі, злітали від вибухів. Деякі поверталися, а деякі – ні. Коли бомба падала в Чорне море, ми відчували навіть поштовх будівлі на землі. Ви можете собі уявити, яка потужна звукова хвиля йде під водою».
За словами науковця, його колеги з інших країн Чорноморського басейну, зокрема з Болгарії, свідчать про велику кількість дельфінів, що загинули внаслідок війни. Вчені вважають, що це сталося від сонарів військових кораблів та бомбардувань. Румунські екологи зібрали мертвих дельфінів та зробили некропсію, щоб дізнатися причину смерті. Понад 50% дельфінів, яких вони дослідили через комп'ютерну томографію, були з ураженими кістками внутрішнього вуха. Це підтверджувало гіпотезу, що причиною може бути вплив сонарів або вибухів.
«Ніколи не було такого потужного бомбардування і такого потужного впливу сонарів і гідролокаторів, які є особливо сильними на військових суднах. Таке явище, як масова загибель дельфінів – це вперше на Чорному морі», – говорить Іван Русєв.
Мертвих дельфінів вчені знаходили до середини серпня, потім такі знахідки припинилися. Іван Русєв пов’язує це з тим, що бої за острів Зміїний були у липні, а пізніше завдяки протикорабельній зброї вдалося відтіснити російські кораблі з їх гідролокаторами до Криму.
За словами Івана Русєва, внаслідок війни могло загинути близько 50 тис. дельфінів. Це п’ята частина від усіх дельфінів Чорного моря, яких, як підрахували науковці два роки тому, було 253 тис.
Прокуратура України відкрила кримінальне провадження за статтею 441 кримінального кодексу – екоцид. Для додаткової експертизи вчені відправили лабораторні зразки на дослідження в Італію та Німеччину.
Техногенні катастрофи
Дослідження Conflict and Environment Observatory та Zoï Environment Network за підтримки Програми ООН з навколишнього середовища в рамках моніторингу екологічної ситуації в Україні зареєструвало понад 570 інцидентів на 250 промислових об’єктах України станом на кінець серпня. Близько 60%, а це 340 інцидентів, були результатом прямого фізичного ушкодження через війну. Це дані без урахування терористичних атак росії на цивільну енергетичну інфраструктуру в середині жовтня.
Експерти попереджають, що «конфлікти високої інтенсивності у високоіндустріалізованих країнах, таких, як Україна, становлять серйозну небезпеку для довкілля та здоров’я населення». Відповідальне ставлення до екологічної безпеки саме по собі мало б стримати Кремль від планів повномасштабного вторгнення. Однак керівництво РФ керується явно іншою мотивацією.
Ба більше, путінський режим регулярно заявляє про нібито провокації України, що насправді може свідчити про його наміри з підриву «брудної бомби», Запорізької АЕС, дамби Каховської ГЕС або цистерн з аміаком.
«Пошкодження та збої в роботі промислових об’єктів можуть призвести до викиду забруднювальних речовин у повітря, ґрунт і воду, що призведе як до нетривалих інцидентів, так і до постійних проблем з забрудненням. Також надходили численні повідомлення про гострі екологічні надзвичайні ситуації, такі як викиди після пошкодження резервуарів для зберігання азотної кислоти чи аміаку. Однак визначення справжнього масштабу забруднення внаслідок поточного конфлікту ускладнено через затримку доступу до об’єктів, а також через наявність успадкованого забруднення внаслідок історично слабкого регулювання та старіння об’єктів», – йдеться у дослідженні.
Ще про один випадок впливу війни на екологію розповіли 31 жовтня в «Енергоатомі». Через зупинку енергоблоків ЗАЕС, яку захопили росіяни, тепла вода перестала потрапляти у ставок-охолоджувач, у результаті чого вода охолола до +13 градусів. «Тож якщо температура води в ставку-охолоджувачі не підніметься найближчим часом, на берег викине близько тисячі тонн дохлої риби. Росія – країна-терористка, яка залишає за собою руїни та несе катастрофу за принципом випаленої землі!», – не тамуючи емоцій прокоментували подію українські енергетики.
Ненаситний Арес
Навіть у мирний час військові споживають надзвичайно багато брудної енергії, що впливає на глобальне потепління.
За даними організації Scientists for Global Responsibility (SGR), які наводить у своєму матеріалі The Guardian, всі збройні сили світу разом і галузі, які постачають їхнє обладнання, створюють 6% світових викидів парникових газів.
У лютому росія розпочала безпрецедентні за масштабом бойові дії, які можна порівняти хіба що з Ірано-іракською війною (1980-1988 рр.). В Європі конфлікту такої інтенсивності не було з часу завершення Другої світової війни.
Лінія фронту в Україні складає 2,5 тис. км, з яких активні зіткнення відбуваються на ділянках протяжністю 1,3 тис. км. З обох сторін у боях, що точаться вже скоро як рік, задіяні сотні тисяч людей. Військовий персонал поглинає колосальні ресурси, зокрема паливо, витрати якого зростають в холодну пору року, зазвичай, досить холодну в Україні.
Крім суходолу, війна триває також у небі та на морі. Глибокі тилові райони атакуються ракетами і безпілотниками. Різноманітна військова техніка, рухома переважно двигунами внутрішнього згоряння, у цій війні – витратний матеріал. Вона постійно знищується і весь час їй знаходять заміну.
Протистояння, яке одразу досить далеко вийшло за рамки кордонів України, зруйнувало й без того не бездоганну співпрацю в світі з мінімізації промислових викидів у довкілля. Зростає залежність найбільших країн, яких не оминула криза, від традиційних дешевих, але неекологічних енергоресурсів. Вартісні санкції і контрсанкції, гонка озброєнь змушують держави економити в іншому, а перехід на екологічну енергетику сам по собі – недешеве задоволення. Крім того, він вимагає скоординованих дій, а війна – не найкращий час для глобальної співпраці.
Припинити опір чи подолати агресію?
Справа не лише в Україні та її небажанні скоритися і здатися на милість агресору. В Україні росія розв’язала по суті нову світову війну-реванш за повернення собі геополітичних позицій, втрачених із розпадом Радянського Союзу. Це війна проти Заходу, але вона ведеться коштом України, коштом всього світу і його екологічної безпеки зокрема.
росія путіна потребує не миру, вона потребує українських ресурсів (природних, економічних, демографічних) для відновлення своєї могутності і продовження експансії. Цього не приховують настанови, розроблені російськими військовими вихователями для своїх підопічних: підкорені українці повинні отримати свою роль у подальшому протистоянні Заходу.
З іншого боку, зупинити російський мілітаризм і хижацьке поводження із довкіллям можна тут, в Україні. Світ вже немало вклався у те, щоб розбити надії агресора на перемогу. Залишилось лише разом привести Росію до заслуженої поразки. Україна продемонструвала свою волю до боротьби і готовність ефективно користуватися західною допомогою.
Відновлення популяції дельфінів, подолання голоду в Африці, зміцнення віри людей у справедливість через покарання за неспровоковану агресію проти суверенної держави – все це сьогодні залежить від перемоги України.
