Паливна криза в росії може перерости у колапс під ударами ЗСУ

Паливна криза 2025 року становить серйозну загрозу економічній та соціальній стабільності росії.

росія зіткнулася з наростаючою паливною кризою, спричиненою систематичними ударами Збройних сил України (ЗСУ) по нафтопереробних заводах (НПЗ) та іншій критичній інфраструктурі нафтогазового сектору.

Ці атаки, що розпочалися у 2024 році та посилилися влітку 2025 року, призвели до значних перебоїв у виробництві та постачанні пального, зростання цін на бензин і дизель, а також до посилення інфляційного тиску.

Поточна ситуація: паливна криза в росії

З початку серпня 2025 року в росії фіксується гострий дефіцит бензину й дизельного пального, особливо у віддалених регіонах, таких як Далекий Схід, Сибір, південні області та тимчасово окуповані території, включно з Кримом.

Основною причиною кризи стали удари українських безпілотників по ключових об’єктах нафтопереробної інфраструктури. Серед найбільш постраждалих НПЗ — Новошахтинський (Ростовська область), Волгоградський, Сизранський (Самарська область), Ухтинський, Рязанський та інші.

За даними аналітиків, близько 17% потужностей російської нафтопереробки (приблизно 1,1 млн барелів на добу) було виведено з ладу, а деякі підприємства повністю припинили роботу.

Наслідки атак ЗСУ

1. Дефіцит пального. У низці регіонів, зокрема в Приморському краї, Забайкаллі, на Сахаліні та в окупованому Криму, запроваджено нормування продажу бензину (АІ-92 і АІ-95). На деяких заправках пальне відпускається лише за талонами або для екстрених служб.

2. Зростання цін. Роздрібні ціни на бензин зросли на 9% за рік і на 5% від початку 2025 року. В окремих регіонах, наприклад у Саратовській області, вартість АІ-92 підскочила на 32% із червня. Оптові ціни досягли рекордних 82 300 рублів за тонну (зростання на 54% від початку року).

У Криму й на окупованих територіях України перекупники продають бензин за завищеними цінами — до 200 рублів за літр. У Дагестані ціни на бензин зросли на 17%.

3. Логістичні проблеми. Удари по нафтопроводах, таких як «Дружба», і по транспортній інфраструктурі (наприклад, нафтопровід Рязань — Москва) порушили ланцюги постачання. Це призвело до черг на АЗС та зупинок вантажного транспорту на ключових трасах — Москва — Ростов-на-Дону — Краснодар.

4. Експортні обмеження. Щоб стримати внутрішній дефіцит, росія запровадила ембарго на експорт бензину до кінця 2025 року. Водночас експорт сирої нафти зріс на 200 тисяч барелів на добу, адже внутрішні переробні потужності не справляються з обсягами.

Особливості стратегії ЗСУ

На відміну від розрізнених атак 2024 року, у 2025 році ЗСУ перейшли до масованих і скоординованих ударів, що перевантажують російську систему ППО.

Повторні атаки на вже пошкоджені НПЗ уповільнюють ремонтні роботи, а вдосконалена навігація дронів дозволяє уражати об’єкти на значній відстані, зокрема Петербурзький нафтотермінал (900 км від кордону України).

Краснодарський край став однією з головних цілей — близько 25% усіх атак припало на цей регіон, де розташовані ключові НПЗ, як-от Туапсинський та Афіпський.

Економічні та соціальні наслідки

Економічні наслідки

1. Прискорення інфляції. Зростання цін на пальне посилює інфляційний тиск, який у липні–серпні 2025 року становив 8,1–8,8%. Це вище за офіційні дані «Росстату», де тижневе зростання цін на бензин у серпні було найбільшим із початку року. Подорожчання пального збільшує вартість логістики, що призводить до зростання цін на продукти харчування та інші товари першої необхідності.

2. Зниження виробничих потужностей. Зупинка 13–17% нафтопереробних потужностей скорочує виробництво високоякісних видів пального, що особливо критично для внутрішнього ринку, де попит лише трохи перевищує пропозицію.

3. Санкційні обмеження. Західні санкції ускладнюють доступ до технологій і обладнання для ремонту НПЗ. Це робить відновлення пошкодженої інфраструктури дорогим і тривалим процесом.

4. Загроза економічному хаосу. Інститут вивчення війни (ISW) зазначає, що тривалі удари можуть спровокувати глибшу економічну кризу, якщо росія не зможе швидко відновити переробні потужності.

Соціальні наслідки

1. Невдоволення населення. Дефіцит пального й зростання цін викликають дедалі більше соціальне напруження. У соцмережах і на платформі X фіксується зростання скарг на черги на АЗС та недоступність бензину. Деякі користувачі порівнюють ситуацію з кризами початку XX століття, передбачаючи революційні настрої.

2. Панічні закупівлі. Зростання запитів у «Яндексі» про ціни на бензин у серпні 2025 року свідчить про масове занепокоєння росіян. Це підсилює паніку, яка поширюється з одного регіону в інший.

3. Загроза для бізнесу. Підприємства, залежні від пального (логістика, сільське господарство, будівництво), стикаються з перебоями в постачанні та зростанням витрат, що може призвести до скорочення робочих місць і погіршення економічної ситуації.

Чого очікувати?

Короткостроковий прогноз (осінь–зима 2025 року)

1. Поглиблення дефіциту. З огляду на триваючі атаки ЗСУ та обмежені можливості для швидкого ремонту НПЗ, дефіцит пального, ймовірно, посилиться. Особливо гостро це відчують віддалені регіони й окуповані території, де логістика вже порушена.

2. Зростання цін. Ціни на бензин і дизель зростатимуть, особливо в регіонах із високою залежністю від НПЗ півдня росії. За оцінками, роздрібні ціни на АІ-95 можуть досягти 70–80 рублів за літр до кінця року, а в деяких регіонах перевищити 100 рублів.

3. Соціальна напруга. Черги на АЗС і нормування продажу пального можуть спровокувати локальні протести, особливо якщо дефіцит торкнеться екстрених служб, як це вже спостерігалося в низці областей росії.

Середньостроковий прогноз (2026 рік)

1. Економічний спад. Якщо росія не зможе відновити хоча б 50% пошкоджених потужностей до середини 2026 року, паливна криза може перерости у затяжну економічну кризу. Прискорення інфляції та зростання витрат для бізнесу призведуть до падіння ВВП і погіршення рівня життя.

2. Посилення санкційного тиску. Захід може посилити санкції на експорт російської нафти, що в поєднанні з внутрішнім дефіцитом пального створить додаткові труднощі для кремля.

3. Політичні ризики. Нарастаюче невдоволення населення, особливо в регіонах, може підірвати стабільність режиму. Експерти, зокрема Тарас Загородній, прогнозують, що осінь 2025 року стане переломним моментом, коли росіяни «сповна відчують» наслідки атак.

Довгостроковий прогноз (2027 рік і далі)

1. Втрата енергетичної безпеки. Тривалі удари по НПЗ та відсутність доступу до західних технологій можуть підірвати енергетичну безпеку росії, зробивши її залежною від імпорту пального або переорієнтації на азійські ринки.

2. Революційні настрої. Якщо кризу не буде взято під контроль, соціальне напруження може перерости у масові протести, особливо в умовах економічного спаду й зростання цін на продукти харчування.

3. Геополітичні наслідки. Успіхи ЗСУ в ослабленні нафтогазового сектору можуть змусити кремль переглянути стратегію у війні проти України, можливо, підштовхнувши до переговорів під тиском внутрішньої кризи.

Загрози для росії

1. Економічна вразливість. Нафтогазовий сектор залишається основою російської економіки, забезпечуючи значну частину експортних доходів. Удари по НПЗ скорочують внутрішнє виробництво пального, що зменшує прибутки й підсилює залежність від експорту сирої нафти до Китаю та Індії.

2. Логістичний колапс. Порушення ланцюгів постачання пального може паралізувати транспортну систему, включно з військовою логістикою, що послабить позиції росії у війні проти України.

3. Соціальна дестабілізація. Дефіцит пального й зростання цін на товари першої необхідності можуть спровокувати протести, особливо в регіонах, де довіра до влади й без того підірвана.

4. Військові ризики. Удари по НПЗ послаблюють військовий потенціал росії, адже пальне критично важливе для армії. Це може дати Україні стратегічну перевагу на фронті.

5. Міжнародна ізоляція. Успіхи ЗСУ в поєднанні з санкціями підсилюють тиск на росію, що може призвести до подальшого посилення обмежень і скорочення експортних ринків.

Висновок: паливна криза 2025 року, спричинена ударами ЗСУ по російській нафтопереробній інфраструктурі, становить серйозну загрозу економічній та соціальній стабільності росії.

Дефіцит пального, зростання цін і логістичні проблеми вже відчутні в регіонах, а восени ситуація може погіршитися. У короткостроковій перспективі криза залишиться контрольованою, але без оперативних заходів із відновлення НПЗ та пом’якшення соціальних наслідків вона може перерости у затяжну економічну й політичну кризу.

Удари ЗСУ, підсилені західними санкціями, демонструють уразливість російської енергетичної системи та створюють передумови для довготривалих змін в економіці й геополітичному становищі росії.