Перелюби й отрута: за що судили у XVII столітті?

Опінії
12 липня, 08:31
Перелюби й отрута: за що судили у XVII столітті?

Мораль гетьманської України набагато відрізнялася від сьогоднішніх реалій.

Журналіст, історик

Важливим джерелом дослідження соціальної та судової історії Гетьманщини є Акти Полтавського городового уряду. Вони були створені у середині ХVІІ століття з метою ведення судової звітності новоствореної держави Війська Запорозького (Гетьманщини).

Вони були опубліковані В. Модзолевським в Чернігові у 1912 році, складаються з трьох томів (випусків) та містять 513 справ. Книга І – справи кримінальні, ІІ – справи про адміністративні порушення, ІІІ – цивільні справи. Як зазначав В. Модзилевський у передмові, дане джерело має різні почерки, 246 листів, не вистачає 13 листів на початку. Книга містить 2 розділи: І – «акти Судебні», ІІ – «Гражданські».

Перша справа злочину проти моралі пов’язана зі спробою вбивства власного чоловіка, так званим «Мужобойством». Справа 190 «Справа Мартинова з Супруновки о струенню от жони його Палажки 9.06.1670 року, Демко Яковенко – отаман, Левко – війт, Яков Манченко – бурмистр». З направи Ганни Дацихи. Декрет 11, Артикул 6 втопили.

Відповідна судова розглядалася у зв’язку з підозрою мешканки Полтави в убивстві свого зятя і чоловіка. Як ішлося у справі, Палажка отруїла пирогами свого чоловіка Мартина Петренка. Примітно, що отруїла вона його за намовою Ганни Дацихи, котра і розповіла жінці, як приготувати отруту.

Для цього треба було взяти дохлу гадюку, спекти тонкі коржі з начинкою з цієї ж гадюки та нагодувати свого чоловіка. Палажка так і зробила, і на ніч нагодувала Мартина пирогами, від чого той помер. Коли справа опинилася у суді, то знайшлися свідки, котрі бачили ці коржі і Мартина, потім ще і те, як кістки і ребра гадюки «випливали» з рота чоловіка.

Покарали її так: «жінку возили по ринку і клащатами тіло трогали», потім втопили. Ця справа є прикладом порушення кількох норм права:

1. Вбивство людини.

2. Здійснення чарівництва.

Була ще одна схожа справа. Мати Заводська прийшла до ворожки та поскаржилася, що син багато п’є, а та порадила налити до пива ртуті. Син хильнув пива і помер.

На суді ворожкам відпиралася, бо жінка попрохала ртуті для «жіночих справ». Це справа 147 «Справа Якова Заводовського про отруєння матки його віт Бутихи Цуковської» 12.02.1669. Суддя полковий Ярема Марченко, виконувач обов’язки отамана Клим Чорнушенько, Яс Заводовський. Знайшли «чари бесовские (живе се ребро)». Розділ 11, Артикул 60.

Цікавими є судові процеси за злочини, що стосуються дівочої честі. Інтимні стосунки до шлюбу у ранньомодерну добу вважалися серйозним проступком. Так, 30 травня 1671 року Лук’ян Шульга поскаржився на свою дружину Тетяну щодо її не цнотливості, вочевидь, під час шлюбної ночі у його жінки не було крові, а тому суд визнав Тетяну винною.

Примітно, що за дошлюбний інтим була покарана родина нареченої, котра зобов’язана була виплатити 20 талярів компенсації. Вважалося, що батька і мати Тетяни не додивилися за її честю.

Цікавим є інший судовий позов, він був спричинений суперечкою за майно між Вувдею Федорихою та її колишньою невісткою Фесихою. З джерела ми розуміємо, що чоловік Фесихи помер, і свекруха з невісткою не поділили поле та сіножать. Тож 28 березня 1665 року почалися слухання. Вівдя шукала для суду різні аргументи на свою користь, зокрема згадала, що перед весіллям застукала свою невістку, яка грішила з іншим чоловіком і таким чином лишилась цнотливості, а тому, за законами, вона не мала прав на майно її сина. Доступний нам запис тільки фіксує її обставини, не наводячи при цьому рішення суду, тому, що було далі невідомо.

Цікавою для нас є справа священника Феодосія Гугуревича, увагу якій у свій час приділив О. Левицький. Святий Отець мав добрі зносини із Лазарем Барановичем (відомим релігійним діячем архієпископом Чернігівським та Новгород-Сіверським), був асистентом ректора у Київському колегіумі. Гугуревич здійснив швидкий кар’єрний ріст, але його недоліком був жорстокий, займався Отець розбоєм, повсякчас стягував з козаків та міщан гроші. Через це його перевели в Максаківський монастир Чернігівської єпархії на високу посаду, останнє очевидно зроблено саме за сприяння Лазаря Барановича.

У монастирі ним було встановлено режим терору. За найменшу провину він бив ченців. Невдовзі про це довідався Баранович і вислав до монастиря слідчу комісію. Комісія розкрила злодіяння Гугуревича, а також виявила нові справи. Цікавою для нас є справа, яку розглядали у Борзненській ратуші. У ній ішлося про селянку Мотрю, котра працювала у Максаківському монастирі як хутірська служниця.

Дана справа датується лютим 1690-го року. Про її обставини комісії розповіла сама Мотря. Дівчина повідомила, що Отець наказав челядникам одягнути її красиво, а потім, заперши у кімнаті, намагався «життєву втіху здобути». При цьому він наказав їй віддатися, невдовзі Мотря завагітніла і народила дитину, Гугуревич погрожував їй, коли вона комусь про це розповість.

При цьому варто зазначити, що сама Мотря не любила Гугуревича і він, намагаючись здобути її прихильність, вдався до послуг бабки-відунки. Отець намагався за допомогою чар приворожити дівчину, але йому це не вдалося. Чарівництво було великим гріхом, а тому відповідно і злочином, а ще більшим гріхом воно ставало через те, що цю дію вчиняв священник.

Цей злочин, а ще сукупність інших привели до того, що Гугуревича було зміщено з посади. Вирішено було перевести його в Батуринський монастир. Де через рік він помер. При цьому подальша доля Мотрі, її чоловіка і народженої нею дитини невідома.

Тож як бачимо вбивство зятів, чоловіків, подружні зради мали місце в українському суспільстві того часу. Єдина різниця із сучасними умовами, що за такі злочини легко можна було позбутися життя і як мінімум майна.

Читайте також:
Перша половина 1920-х — кінець 1930-х років становить унікальний час для розвитку українського краєзнавства.
21 вересня, 08:48
Грунська сотня — одна з восьми територій у складі Гадяцького полку часів Гетьманщини.
12 вересня, 10:37
Полтавські дослідники Олександр Матвієць і Олександр Гончаров упорядкували та видали збірку матеріалів про долі мешканців села Герусівка.
27 серпня, 11:22
Вітчизняні вчені активно досліджували питання покарання за чаклунство на території історичної Полтавщини.
10 серпня, 14:43
Мораль того часу була значно жорсткіша за сьогоднішню.
20 червня, 19:31
У цьому році 140-річниця з дня народження видатного педагога та митця Василя Верховинця.
15 червня, 10:10