По-новому за старе
Якась дивна метушня розгортається навколо Держприкордонслужби України.
Про це повідомляє "Патріотичне братство прикордонників України"
Тільки запахло паленим біля Адміністрації ДПСУ в Києві, це тієї, що на Володимирській 26, як зі щілин підпілля одразу з’явились одіозні
персоналії, що ідентифікуються майстрами схематозів на державному кордоні.
І не тільки. Тхне загрозами національній безпеці.
Так, сучасне прикордонне відомство треба змінювати - усувати клановість, позбавляти впливу на нього «смотрящих», які використовують генералів-маріонеток за злочинно-комерційною потребою. Але ж зміни теж бувають різними, бо чорний колір має різних відтінків. І якщо в цей правоохоронний орган будуть повертати осіб, про одного з яких йдеться далі, то Держприкордонслужбу взагалі краще ліквідувати, а її повноваження передати якомусь ОЗУ. Принаймні, все буде очевидно і за правилами кримінального світу.
Отже, кому ж не йметься без шматка державного кордону.
Джерела підказують, що днями в ОПУ хочуть подивитись в очі Сергію Косіку. Це він на фото, з діамантом на пальці.
Косік є генералом, якого декілька років тому звільнили з Держприкордонслужби після скандальних викриттів.
Оприлюднено дані, що останній приховав російське громадянство, хоча має вищу форму допуску до державної таємниці України.
В період з 2014-2019 р.р. С. Косік був начальником Південного регіонального управління Держприкордонслужби України, яке виконує завдання на стратегічному плацдармі на Одещині.
Косік загалом досить цікава постать. Увійшов в історію незалежної України, як той, хто отримав військове звання генерал-майора в 37, а генерал-лейтенанта в 39 років. І це було б зрозуміло у випадку скоєння Косіком героїчних вчинків, але друге звання відбулося фактично як подарунок до Дня його народження. Не дивуйтесь і таке буває, коли є кому потрібний Указ підкласти.
До речі, навіть єдиний онук Мао Цзедуна - Мао Сіньюй, став наймолодшим генерал-майором в Китаї лише в 40 років.
Але це, як кажуть, пів біди.
Стало відомо, що дружина генерала Косіка, одразу після окупації Криму, 19.04.14 року отримала громадянство Росії (паспорт РФ серія 4514 № 661097).
Цьому було присвячено журналістське розслідування
З даних реєстру Федеральної міграційної служби РФ стало відомо, що громадянкою країни-агресора стала не тільки дружина генерала Косіка, а і його донька.
Перевірялась інформація про можливе громадянство РФ самого Косіка. В російській інформаційній базі дані, які знаходяться за номерами паспортів поруч з родиною С.Косіка затушовано.
До 2014 року Косік С.М. проходив службу в Криму на посаді начальника Сімферопольського прикордонного загону.
В березні того ж року, він призначається начальником Азово-Чорноморського управління ДПСУ (м. Херсон, Азовська ділянка від Маріуполя до окупованого Криму з пунктами контролю в’їзду-виїзду), а незабаром, в листопаді 2014 року і начальником Південного регіонального управління (м. Одеса, Чорноморська та молдовська ділянка кордону в т. ч. з Придністров’ям).
Зазначені посади передбачають вищу форму допуску до державної таємниці України аж до інформації з грифом “Особливої важливості”.
У відповідності до Закону України “Про державну таємницю” С.Косік подав в СБУ інформацію із визначеного переліку питань, в т.ч. щодо громадянства близьких родичів. На підставі цих даних СБУ надала нашому герою доступ до всіх державних секретів України, хоча фактично останній збрехав про отримання його дружиною громадянства країни - агресора.
Подання неправдивих відомостей несе наслідок позбавлення допуску до держтаємниці (ст. 23 Закону).
Фігурує інформація, що Косік був “прикордонним смотрящим” контрабанди, браконьєрства в Криму, а потім виконував таку функцію в Одеському регіоні та на молдовській ділянці. Одещина зайняла провідну роль на каналах контрабанди тютюнових виробів, російського пального, товарів з Туреччини, Китаю тощо.
Косіка пов’язують з кланом колишнього голови Держприкордонслужби Віктора Назаренка, який в кінці 90-х сам очолював прикордонне управління в Криму, а той був у нього в підпорядкуванні.
З призначенням В. Назаренка керівником прикордонного відомства у 2014 р. розпочався стрімкий ріст Косіка по службі, всебічна опіка, щорічні генеральські звання та ордени.
Варто нагадати, що Назаренко звільнився з початком розслідування зловживань по проекту «Стіна». Він раптово почав втрачати свідомість і звільнився за «станом здоров’я».
Цікавим є факт безперешкодного захоплення Росією газовидобувних платформ “Україна” та “Петро Годованець” (вишок Бойка) з українських вод на ділянці Південного регіонального управління ДПСУ в листопаді 2015 році (ціна вишок близько 800 млн. $).
Це сталося внаслідок бездіяльності генерала Косіка. Під час захоплення платформ з патрулювання були зняті прикордонні катери, мотивуючи це штормом. Проте “шторм” чомусь не завадив російським терористам зробити свою справу.
В ЗМІ оприлюднено інформацію про приховування Косіком під час декларування даних про нерухоме майно в Криму та про сумнівність фінансових джерел для його придбання. Серед майна: торговельно-розважальний комплекс, будинок, квартира.
Виникають обґрунтовані питання:
- Як можна оцінити те, що Косік у 2014 році, бувши на посаді ланки вищого керівного складу з першою формою допуску до державної таємниці, неодноразово приїздив в окупований Крим, а спецслужби Росії не вчиняли в цьому жодних перешкод?
- Навіщо дружині українського генерала російське громадянство, і з яких причин генерал приховав вказану інформацію від органів СБУ?
- Який можливий зв’язок з призначеннями Косіка на посади, що пов’язані з охороною ділянок кордону де найбільш вірогідне вторгнення Росії (Бердянськ, Херсон, Одеса, Придністров’я)?
- І останнє. Хто сприяє в просуванні С. Косіка, і яка в цьому мета?
Зрозуміло, що пошук відповідей на вказані питання є в більшості предметом діяльності спецслужб України.
Але, хай не втрачають пильності і в РНБО та у головному Офісі, що на вулиці Банковій.
UPD: кандидатів може бути декілька, але їх завдання загалом ідентичне: залишити державний кордон у сфері корисливих інтересів певного кодла, якому вкрай потрібен замкнутий ланцюг каналів контрабанди - з Півдня на Захід
