Полтавський скарб
У 2014 року у центрі Полтави археологи та краєзнавці виявили комплекс кола "Мартинівки" по вулиці Жовтневій (на сьогодні – Соборності), 5.
Тоді на місці поселення Лтава було знайдено такі прикраси доби раннього Середньовіччя, як: фібули, браслет, підвіски, – всі вони датовані третьою чвертю I тисячоліття Різдва Христового.
Окремі знахідки заслуговують на увагу дослідників, адже були виявлені на території посаду літописного "граду" і козацької фортеці.
Територія охопила забудову передмість острогу заселеної за роменсько-давньоруського часу ділянки плато Старополтавської гори.
У чорноземному заповненні котловану підземної споруди – входу до підземелля, де у 2014 році зводився фундамент майбутнього невеликого кафе-пекарні, – виявлені прикраси, що остаточно так і не вивчені археологічно через значну глибину (дослідження проведено до рівня 4,8 м від сучасної денної поверхні плато).
Котлован знаходився у південно-західному куті невеликого розкопу, на місці майбутнього будівництва і мав розміри близько 5 х 7 м.
Наприкінці XVII століття ця споруда сполучалася з поверхнею завдяки неширокому похилому тунелю-спуску, місцями обшитому деревом.
Останній, вірогідно, мав материкові сходинки, а в основі, на глибині 4,5 м, – вистругану у лесі підпрямокутну камеру заввишки не менше 2 м, від якої вглиб (у східному та північно-східному напрямках) відходило кілька вузьких ходів сполучення зі сходинками до погребів, схованок, гіпотетично пов'язаних із сіткою підземних ходів козацької епохи.
За даними проектувальників, підтвердженими пошуковими заходами з використанням георадару, на глибині близько 12 м у материковому масиві нижче, трохи на північний схід від входу, містилася більш чи менш значна пустотіла камера невеликих розмірів, а навколишній простір вище був перетнутий тріщинами провалів, можливо, від вузьких проходів підземних ходів.
Подібний і краще збережений вхід до фортечного підземелля полкового міста дослідили у Полтаві Л.І. Виногродська і Р.С. Орлов, за 100 м на північний схід від місця розкопок – біля Спаської церкви; його інтерпретували як прохід до Преображенського храму, громадської схованки й підземних ходів.
Досліджений вхід до підземелля обвалився на початку XVIII століття сюди просіли рештки заповнення давньоруського житла і вміст кількох господарських ям XVII століття з часом це призвело до більшого провалу, просідання наявного в ньому ґрунту.
На поверхні утворилася велика западина, якої необхідно було позбутися; впродовж XVIII-ХІХ століть яму неодноразово закидали привізним і взятим з околу ґрунтом, сміттям, з переважанням поверхневого чорнозему.
Виявлені знахідки потрапили до заповнення саме у цей час, разом із накопаним неподалік чи привезеним з близьких передмість фортеці чорноземом.
Більшість предметів виявлена на глибині 1,2-1,6 м від рівня сучасної поверхні саме у маслянистому чорноземному вмісті верхньої частини заповнення котловану, орієнтовно, на площі 2 х 3 м.
Знахідки заплановано передати до збірки Полтавського краєзнавчого
музею імені Василя Кричевського (загалом, добірку виявлених предметів можна поділити на 2 групи, за їхньою приналежністю: до жіночого і чоловічого костюмів).
Автори – Ярослав Володарець-Урбанович і Юрій Пуголовок
