Посеред Тиви розкопали понад 1000 гробниць кочовиків
Міжнародна команда науковців дослідила нещодавно виявлений комплекс поховань у долині Туран-Уюк і віднесений до скіфської доби.
Відповідні результати попереднього дослідження археологів оприлюднено у спеціалізованому виданні "Science Direct", передає медіаагенція "Останній Бастіон".
Зазначається, що у степовій зоні відкопали понад 1000 могил, серед яких – так званий "еталонний" курган Аржан-1, де знайдено найраніші зразки кінської упряжі, озброєння та предмети "звіриного" стилю.
Відтак, зважаючи на виявлені у ґрунті артефакти, посеред долини Туран-Уюк може бути похована еліта одного з поки невідомих кочових племен, яке користувалося надбанням скіфської культури.
При цьому, судячи з проаналізованого раціону, умовні предки сучасних тувинців не вживали рослинної їжі, а харчувалися виключно м'ясом рогатої худоби, що характерно для монґольських і тюркських народів.
«Група наших біоархеологів вивчила кістки із двох пам'яток. Перший курган – Чінґє-Тей-I, один із найбільших у цьому місці. Він включає 8 поховань, досягав 70 метрів у діаметрі та був оточений ровом. Поруч був курган Західного ланцюга Чінґє-Тей діаметром 25 м, у ньому виявлено 5 скелетів.
Останки датуються кінцем VII – початком VI століть до Різдва Христового, тобто епохою, коли у цих місцях відбувалося формування Саґлінської культури з урахуванням більш ранньої Алди-бєльської (якій належать поховані переважно чоловіки з великою кількістю зброї). У 2021 році було знайдено поховання літньої жінки, яка похована з дитиною 2-3 років і, судячи з інвентарю, вона мала досить високий соціальний статус.
Могильні камери виготовлялися з модрини та добре збереглися, що дозволило вивчити раціон цих кочовиків за ізотопним складом їх кісток. Дослідження проводили Лукаш Олєщак з Ягеллонського університету, російський археолог Константін Чугунов та низка шведських науковців», – зазначається у матеріалах.
За допомогою аналізу ізотопів вуглецю та азоту в кістках можна визначити не лише склад раціону, а й доступність води, різноманітність харчування та, отже, становище кочовиків у тогочасному суспільстві.
Прикметно, але кісток тварин знайдено дуже мало, тому визначити раціон іншими способами було б складно; як зразок фахівці обрали 12 скелетів – 9 чоловічих, 1 жіночий та 2 дитячі.
«Їхні довгі кістки, стегнові та плечові, були датовані радіовуглецевим методом і досліджені на утримання стабільних ізотопів для з'ясування дієти. Наш аналіз підтвердив вік знахідок, раніше встановлений археологами: всі зразки належати до другої половини VII – середини VI століть до Різдва Христового», – прокоментували ситуацію археологи.
Водночас уточнюється, що не всі гіпотези підтвердилися: до здійснення дослідження припускалося, що давні місцеві жителі (кочовики-скотарі) їли просо, але ізотопний аналіз це спростував, та й клімат у Тиві невідповідний.
«Рибу в цих місцях також воліли не їсти, хіба тільки з лікувальною метою. Зміст ізотопів азоту у скелетах свідчить про високий вміст білка у їжі, що, швидше за все, пов'язані з розведенням дрібної рогатої худоби. Всередині групи поховань вийшли дуже різні результати – отже, знать належала до різних племінних груп.
У ранньому дитинстві вони майже не споживали рослин із типом фотосинтезу С4, характерним для злаків. Це збігається з даними археології: представники цієї культури не займалися землеробством. В основному правителі харчувалися баранячим і козлячим м'ясом, молочними продуктами, додаючи до свого раціону небагато рослин. Відмінність в їжі проти простих людьми було насамперед у кількості продуктів», – висновують науковці.
Крім того, медіаагенція "Останній Бастіон" закликає читачів пам'ятати, що артефакти часів Великого переселення народів (IV-VI століття) недавно знайшли на Півночі Німеччини.
