Таш-Рабат – гірське серце Шовкового шляху
Унікальна споруда у Наринській області Кирґизстану притягує туристів. Це – караван-сарай неподалік кордону із комуністичним Китаєм.
Довколишні мешканці з-поміж кочових кирґизів і уйґурів іменують архітектурну пам'ятку пізнього Середньовіччя як "гірський тесаний камінь", або Таш-Рабат. Раніше (до X-XI століття) на його місці був несторіанський храм.
Однак з ісламською навалою культова споруда стала занепадати й згодом перетворилася на добре укріплений перевалковий пункт Шовкового шляху. Таш-Рабат розташований на березі однойменної річки на висоті близько 3500 метрів над рівнем моря, що дозволяло місцевим племенам контролювати прилеглі землі.
Згідно з висновками археологів, цей караван-сарай у теперішньому вигляді побудований не пізніше XV століття торговцями з Мавераннахру. Вони прагнули зробити Таш-Рабат схожим на подобу фортеці Бухари.
Важливо уточнити, що сьогоднішня туристична принада Південного Кирґизстану також була одним із ключових пунктів при переході через гірський Тянь-Шань, який відвідав фінляндський маршал Карл Ґустав Еміль Маннергейм. Таш-Рабат міг не лише надати місце для відпочинку, а й завдяки своїм укріпленням захистити від набігів грабіжників.
Які архітектурні особливості цієї споруди? Караван-сарай має квадратну форму, 31 кімнату, масивну браму і купол-велет над головним приміщенням, що підноситься над рештою будівлі.
Попри назву Таш-Рабат змурований із бутового каменю на глиняному розчині; роботи тривали приблизно 5 років. Фахівці з Інституту історії Академії наук Республіки Кирґизстан вважають, що постійними мешканцями караван-сараю були представники народу сартів.
Разом із тим медіаагенція "Останній Бастіон" нагадує своїм читачам, як наші пращури – індоарії – вирізали на одному з найтвердіших каменів те, що інші не змогли б намалювати на папері.
