«Райхсфюрер» Аваков уже приготував легіони для повалення Зеленського

Чи є у "чорта" Авакова можливість забезпечити всі три чинники плану одразу? Якраз 1 грудня 2021 року це стало можливим. Чому так важлива дата 1 грудня? Тому що цього дня заступив на посаду голови Верховного Суду Всеволод Князєв. Отже, відтепер тріумвірат Аваков – Разумков – Князєв цілком зможе взяти усю повноту влади в країні в свої руки...

Уся журналістська спільнота, полишивши справи й затамувавши подих, спостерігала у прямому телеетері 26 листопада 2021 року безпрецедентну багатогодинну виставу одного актора під умовною назвою «Я – ваш Гітлер!».

Звичайна прес-конференція, під час якої Один з Найвеличніших Лідерів Світу (с) мав запустити кілька інформаційних «бомб» і  розставити деякі акценти, перетворилась на монолог істеричного психопатичного шизоїда. Доповідач, напевно, відчував себе загнаним вовком, на якого йде полювання, і тому вирішив піти на прорив, як у Висоцького, «за червоні прапорці». Трансляція потоку свідомості тривала понад п'ять годин! Нечувана річ: під кінець цього шоу вже самі журналісти виглядали виснаженими. Вони насилу слухали маячню психічно хворої людини, яка не завжди відрізняє світ своїх фантазій від реального життя, і тулили очі додолу від сорому. Вже «цирк» спорожнів, глядачі пішли, а він все говорив, говорив, говорив...

Власне, цитатами з монологу цього «Гамлета» ми забезпечені тепер на рік вперед, чого не скажеш про газ і вугілля. Сюжет моно вистави в театрі одного актора зводився до простої формули: держава – це я! Чого тільки варті твердження, типу: «Я собі не належу, я – вибір народу...»

Але справжнім відкриттям стала відповідь на запитання щодо дотримання прав людини у випадку позасудового накладання санкцій на «ворогів народу» з числа громадян нашої держави. Зеленський відповів питанням на питання: «Ви їх називаєте людьми? Цікаво. Є різні. Є представники людей, не всі представники цих людей є людьми, є – "особь"».

Вам ці тези нічого не нагадують? А мені нагадують. Навіть підкажу першоджерело – це доктор Ґьоббельс! Він писав: «Хіба євреї – теж люди? Тоді те саме можна сказати і про грабіжників-вбивць, про розбещувачів дітей, сутенерів. […] Те, що єврей ще живе серед нас, не є доказом того, що він теж відноситься до нас. Так само блоха не стає домашньою твариною тільки від того, що живе в будинку».

Зверніть увагу – пройшла лише половина президентського терміну, а на Зеленського вже дивитись гидко. Але те, що він у підсумку перетворився на цілковитого фашиста, просто не вкладається в голові. Найсуворіший політичний вирок Зеленському полягає у тому, що його відповіді, за великим рахунком, більше нікому не цікаві. Як і оця прес-конференція. Результатів немає. Час для слів вичерпався.

Є таке блатне «одеське» прислів'я: торба шилася поступово. Це не про торбину з ручками. Це від слова sterbe [штербе] (німецька, їдиш) – померти. Коли один відомий в минулому журналіст, якому поза очі колеги надали позивний г@ндон, каже, що Зеленський для нього помер, то мовою предків він мав би сказати: Зеленський іст ґешторбен!

Торік, 9 листопада 2020 року, відбулась призабута подія, яка, можливо, вплинула на подальший курс нашої держави: Володимир Зеленський оголосив себе хворим. Діагноз – COVID-19. Лікарі попереджали: COVID-19 спричиняє численні побічні наслідки, зокрема, ураження центральної нервової системи та психічні розлади. Після одужання 23 листопада 2020 року ми зустріли геть іншого президента: людину наче підмінили. Ми пам’ятаємо того Зеленського, якого ми обирали, людину з відкритим обличчям та щирою усмішкою, який під час інаугураційної промови 20 травня 2020 року урочисто поклявся: «Протягом свого життя я намагався робити все, щоб українці усміхалися. Це була моя місія. Тепер я робитиму все, щоб українці, принаймні, більше не плакали».

Натомість, після «одужання», нам пред'явили психічно хвору неадекватну істоту, що повністю з'їхала з рейок, у якій тільки за зовнішніми контурами тулуба та обличчя можна було вгадати колишнього популярного артиста розмовного жанру. Важко однозначно встановити, що саме слугувало причинами такої істотної зміни. Чи дійсно COVID-19 призводить до таких незворотних мутацій в організмі хворого? Чи ми є свідками неймовірної підміни людини? Зверніть увагу, як стрімко змінювались «модифікації» Зеленського при владі, наче мова йде про цілу групу різних осіб однакової зовнішності.

У 1940 році на екрани США та інших країн світу вийшла одна з найвеличніших кінострічок Чарлі Чапліна – «Великий диктатор». Сюжет фільму підказало саме життя: у квітні 1889 року, з різницею в чотири дні, народились два малюки, схожих, наче брати-близнюки: 16 квітня, у Лондоні, Чарлі Чаплін, та 20 квітня, поблизу австрійського Лінца, Адольф Гітлер.

У фільмі «Великий диктатор» також діють два головних герої-близнюки: великий диктатор Аденоїд Хінкель (пародія на Адольфа Гітлера) та маленька людина, єврей-перукар, що багато років провів у психіатричній лікарні і не знав, що коїться на світі. Внаслідок неймовірного випадку диктатора Хінкеля прийняли за єврея та відправили у концтабір, тоді як єврея-перукаря прийняли за диктатора й відправили у резиденцію керувати країною…

Не будемо переказувати всього сюжету класики світового кіно. Родзинку сценарію кінофільму становить ідея підміни особистості на її протилежність. У нашому випадку відбувся «реверс» сюжету: у 2019 році всенародно обирали, начебто, комічного «Чарлі Чапліна», який за два роки перетворився на божевільного «Адольфа Гітлера»!

Зокрема, для боротьби єдиним фронтом проти нашого містечкового «Фюрера» вже формується «антигітлерівська коаліція» незадоволених колишніх представників владної верхівки на чолі з Арсеном Аваковим. Їх важко порівнювати з трійкою Сталін, Черчилль, Рузвельт, бо ті все ж таки були державними діячами. Більш точна історична аналогія – це змова рейхсфюрера СС Генріха Гімлера, який відправив свою довірену особу в Швейцарію вести сепаратні мирні переговори з представниками спецслужб США, мета яких –  позбутися дискредитованого Адольфа, замінити його на якусь «розумну» маріонетку, «реформувати» режим по формі, нічого не міняючи по суті. Примиритись із Заходом та зберегти панівну верхівку, зберегти все, як є. Цей сюжет ліг в основу роману Юліана Семенова «Сімнадцять миттєвостей весни».

Ми з вами зараз дивимось «вісімнадцяту серію» Миттєвостей на телевізійних каналах ДТЕК, де шикується коаліція «рейхсфюрера» Авакова,  який намагається замінити одного «використаного г@ндона» на іншого, ще не використаного. Власне, я пропоную всім облишити наївні сподівання, що Дмитро Олександрович чимось принципово відрізняється від Володимира Олександровича. Насправді, як казав герой роману Юліана Семенова, «Ваш красень-шеф зліший за мене в тисячу разів. Просто він навчився у своїх університетах усміхатися й говорити французькою…».

Разумков – це ручна дресирована аваківська маріонетка, дурилка картонна, яка весь час посміхається цнотливою усмішкою незайманого, плескає очима та, водночас, збирається провести під своїм прапором у владу політичне сміття учорашнього дня, на якому тавра ніде ставити. Ви тільки подивіться, кого Аваков відкрито демонструє на телеканалах у почеті нової «партії»: Яценюк, Гройсман, Білецький… ще Турчинова для повного комплекту не вистачає.  Для нас це – не вихід. Хіба міг бути Гімлер виходом для Німеччини? Для Рейху – так, для німців – ні.  Тому Аваков не є і не може бути виходом для України…

Якщо продовжувати історичні паралелі, то, напевно, «Борман» – це Андрій Єрмак, тоді, як Василь Бурба – це наш адмірал Канаріс. Чи на роль Канаріса все ж таки претендує Валерій Кондратюк?  Баби на лавках кажуть, що наш Фюрер часто плутає Службу зовнішньої розвідки та ГУР МО: начебто мутну тему з «добуванням» секретної формули вакцини від коронавірусу пропонував Кондратюк, а не Бурба, але під час прес-конференції дісталось саме Бурбі.

До речі, не всі знають з історії, що окрім плану Гімлера був аналогічний «мирний» план у протилежного табору: начальник «Офісу Фюрера» та партійної канцелярії Мартін Борман разом з доктором Геббельсом сподівались розпочати мирні сепаратні переговори з… Кремлем, щоби припинити кровопролиття на Сході та з подвійними зусиллями продовжити боротьбу з гнилими західними демократіями. Для виконання цієї місії вони навіть просунули російськомовного генерала Кребса на посаду начальника Генштабу Вермахту. Кребс вільно розмовляв російською і був давнім знайомим маршала Жукова ще з довоєнних часів. Це так, до слова, про історичні паралелі…

Тепер про зраду, точніше – про державний переворот. Ні, я не про отой, «офіційний», оголошений на 1 грудня 2021 року. Я про дійсний, який визріває в деяких умах і кабінетах. Упевнений, що чергова порція «перехоплень» телефонних розмов якихось бомжів з, начебто, офіцером ФСБ була підготовлена тільки з метою відволікання уваги нашого Фюрера від реальних загроз.

Нажаль, наш Сонцеликий Правитель послідовно демонструє неготовність чути й вчитись, уперто наполягаючи на своїх помилках. Призначення Указом №606/2021 від 30 листопада 2021 року на посаду начальника Департаменту контррозвідки СБУ горезвісного Олександра Поклада, героя наших численних публікацій, є яскравою ознакою того, що Фюрер вже морально зібрався й готовий піти в свою останню путь політичного та державного діяча. Страшні, але цікаві часи настають…

Торік, 14 травня 2020 року, ми попереджали, що «Першим сяде Зеленський». Ця стаття привернула до себе неабияку увагу й набрала понад півмільйона переглядів. Ми нагадали, як у найперші дні після перемоги на президентських виборах Володимиру Зеленському був покладений на стіл папірець, де пропонувалося обрати між двома альтернативами: або накласти вето на фейковий закон №742 від 21 лютого 2014 року про «відновлення» дії так званих «окремих положень» так званої «Конституції», які ніколи не діяли спільно у такій редакції, або змиритися з тим, що одного дня Верховна Рада прийме простою більшістю голосів постанову про його «самоусунення» від виконання повноважень президента.

Власне, ключовий меседж полягав у тому, що поки не буде надана належна юридична оцінка способу відсторонення Віктора Януковича з посади президента, – ця вразливість «операційної системи» держави від атак політичних «хакерів» буде переслідувати кожного наступного главу держави.

Президент тоді не надав цьому якогось значення, доручивши Руслану Стефанчуку розібратись із питанням. Стефанчук, треба віддати йому належне, заглибився в цю тему та з подивом для себе дізнався, що в Україні з 2014 року, дійсно, не існує однозначної легітимної редакції більше двадцяти статей Основного закону і навіть Апарат Верховної Ради не може гарантувати автентичність тексту Конституції на офіційному веб-сайті парламенту.

Пропоную усім бажаючим прослухати «явку з повинною», яку зробив у червні 2019 року чинний спікер парламенту Руслан Стефанчук:

Якби тоді, у 2019 році, замість самовпевненого й сумнівного розпуску парламенту Найвеличніший обрав іншій шлях – відновлення конституційного ладу в країні, то, цілком можливо, його доля склалася б інакше. Нашому Фюреру варто пригадати, як всемогутній Віктор Янукович втратив за лічені хвилини усю свою владу.

Нагадаємо, що 21 лютого 2014 року Віктор Янукович підписав з лідерами опозиції Арсенієм Яценюком, Віталієм Кличком та Олегом Тягнибоком так звану «Угоду про врегулювання кризи». З боку Європейського союзу угоду підписали міністр закордонних справ ФРН Франк-Вальтер Штайнмайєр, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський та голова департаменту континентальної Європи МЗС Франції Ерік Фурньє. Того ж дня, 21 лютого, о 22 годині 40 хвилин, Янукович вилетів з аеропорту Гостомеля до Харкова. Менш ніж за добу – 22 лютого 2014 року, о 17 годині 7 хвилині, у Верховній Раді розпочався розгляд питання про його усунення від влади і тривав аж до 17 години 16 хвилин, тобто неповних дев'ять хвилин. Увесь «розгляд» складався зі вступного слова головуючого та двох голосувань – у першому читанні та в цілому за Постанову Верховної Ради № 757-VII «Про самоусунення Президента України від виконання конституційних повноважень та призначення позачергових виборів Президента України».

У цей день під час вечірнього пленарного засідання головуючий – заступник Голови Верховної Ради Руслан Кошулинський – у кількох реченнях обґрунтував наступним чином проект постанови парламенту. (зі Стенограми пленарного засідання 22.02.2014 р.):

«Я хочу проінформувати шановних народних депутатів, що біля десь 14 години вдалося знайти телефоном Віктора Януковича. В присутності народних депутатів з ним говорив Арсеній Петрович Яценюк, він запропонував Президенту Януковичу негайно написати заяву про власну відставку, з чим він і погодився. Але ж після того, як він з цим погодився і, мабуть, провів консультації з іншими людьми, він почав спростовувати цю інформацію. Зокрема, її спростувала його прес-служба в записаному заздалегідь відеоролику.

Народ України, наша держава не може залежати від настрою Президента, який самоусунувся від виконання своїх обов'язків і знаходиться в невідомому місці. Саме, шановні народні депутати, на ваш розгляд вноситься постанова, яка зареєстрована  за  номером 4193 – Постанова Верховної Ради «Про самоусунення Президента України від виконання  конституційних повноважень та призначення позачергових виборів Президента України».

«(Оплески)».

Варто було Віктору Федоровичу полишити Київ на один день і полетіти до Харкова, як він вже «самоусунувся» і опинився у «невідомому місці». Хочу звернути особливу увагу, що за цей нікчемний папірець, який абсолютно не відповідає положенням статті 108 Конституції щодо способу припинення повноважень глави держави, одностайно голосували не тільки «Батьківщина», «Удар» і «Свобода», але навіть Компартія та третина залишків правлячої Партії Регіонів.  Хіба ви думаєте, що у Верховній Раді ІХ скликання картина буде іншою? Чи може депутати правлячої більшості, набрані по оголошеннях «на смітнику», самовіддано встануть на захист Найвеличнішого?

Ми ще на самому початку 2021 року окреслили у самих загальних рисах, як можуть усунути з посади чинного президента. Оскільки ні в кого не має планів, не дай Боже, позбавити його життя, у відставку він також не піде («Я вам не Янукович!»), провести імпічмент нереально, то залишається тільки один реалістичний шлях – за станом здоров'я.

Запевняю, що на це піде не більше 30 хвилин. Все відбудеться цілком легітимно – на підставі пункту 2 частини другої статті 108 та статті 110 Конституції, відповідно до яких повноваження президента припиняються достроково у разі неспроможності виконувати свої повноваження за станом здоров'я. Неспроможність виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров’я має бути встановлена на засіданні Верховної Ради України і підтверджена рішенням, прийнятим більшістю від її конституційного складу на підставі письмового подання Верховного Суду – за зверненням Верховної Ради України, і медичного висновку.

Все дуже просто: питання 226 голосів – це питання достатньої кількості валіз з портретами американських президентів. Банкова сама почала на регулярній основі розбещувати депутатів щомісячними «бонусами» у конвертах. Тому Зеленському не варто нарікати, позаяк кохання за гроші не передбачає жодних монополій та зобов’язань вірності. Бажано мати свого спікера, але, як показує практика, це теж не принципово: у 2014 році на чолі Верховної Ради був «регіонал» Володимир Рибак і це аж ніяк не вберегло Віктора Януковича. Того ж Стефанчука можна тимчасово відсторонити, як відстороняли Разумкова.

Ключовий елемент схеми – це письмове подання, яке має підписати Голова Верховного Суду особисто. Це той випадок, коли перекласти на когось іншого не вийде. Тому для Авакова критично важливим є вступ на посаду голови Верховного Суду Всеволода Князєва.

Що стосується медичного висновку, то законодавець взагалі не подбав розтлумачити, що це за документ та за якою формою його складати. Може, це Висновок судово-психіатричного експерта за формою №100/о про визнання Володимира Зеленського недієздатним. А може – просто якась довідка в довільній формі, складена в медпункті на залізничному вокзалі в Києві. Будь-який папірець, озаглавлений як «Медичний висновок», підійде. Тим більше, що більшість громадян вже переконалась, що наш Лідер є хворою людиною...

Вам напевно цікаво дізнатись, що може поєднувати таких дуже різних людей, як Арсен Аваков, Дмитро Разумков та Всеволод Князєв? Відповідаю: темне минуле та місто українських корабелів – Миколаїв.

Спочатку кілька слів про Разумкова. Ні для кого не є великою таємницею, що він є тіньовим хазяїном мережі ломбардів «ПРО100КРЕДИТ», яка юридично оформлена у вигляді Повного товариства «ЛОМБАРД «ПРО100КРЕДИТ» ТОВ ІНТЕРІНВЕСТ XXI СТОЛІТТЯ І КОМПАНІЯ» (Код ЄДРПОУ 36251671), яке було створено 25 листопада 2008 року. Формальними засновниками виступали дві інші юридичні особи: ТОВ «ІНТЕРІНВЕСТ ХХІ СТОЛІТТЯ» (код ЄДРПОУ 36081220) та ТОВ «БІЗНЕСІНВЕСТБУД» (код ЄДРПОУ 36081173). Ще донедавна керівником ТОВ «ІНТЕРІНВЕСТ ХХІ СТОЛІТТЯ» був сам пан Разумков, який 17 червня 2019 року вийшов формально зі складу керівників та бенефіціарів, та переписав цю фірму спочатку на свою дружину – Чайку Юлію Володимирівну, а з 6 травня 2020 року її керівником і одноосібним власником став такий собі Тележинський Дмитро Віталійович, який водночас є... помічником народного депутата Разумкова! За сумісництвом Тележинському довелося також стати одноосібним учасником та керівником ТОВ «БІЗНЕСІНВЕСТБУД». Що стосується самого носія бренду ломбардів, то керівником Повного товариства «ЛОМБАРД «ПРО100КРЕДИТ» ТОВ ІНТЕРІНВЕСТ XXI СТОЛІТТЯ І КОМПАНІЯ» наразі є Овдій Юлія Володимирівна – інший помічник народного депутата Разумкова.

Хочу звернути увагу на два важливих моменти:

По-перше, що таке ломбардний бізнес? Це постійна скупка награбованого. Всі вкрадені на вулиці мобільні телефони, кільця та браслети, ланцюжки із золота та срібла куди несуть? Правильно – у ломбард! Тому цей бізнес перебуває під цілковитим «піклуванням» з боку поліції. Просто жоден ломбард навіть трьох хвилин не проіснує без «даху» в поліції. Тому Разумков навіть гіпотетично не міг працювати без «підтримки» з боку підлеглих Авакова. Скажу більше: часто така «дружба» закріплювалась відповідною підпискою про співпрацю, тим більше, що Дмитро Олександрович донедавна не був аж таким великим птахом.

По-друге. Дмитро Олександрович ріс без батька. Відомий діяч епохи Кучми Олександр Разумков пішов з родини до тьоті Юлі (Мостової, головного редактора «Дзеркала тижня»), у цивільному шлюбі з якою в 1998 році народився його брат по батьківській лінії – Гліб (всиновлений Анатолієм Гриценком), з яким він ніколи не бачився й не спілкувався. Батько помер у жовтні 1999 році, рівно коли Дмитру виповнилося 16 років. Водночас, зірка удачі для Разумкова замайоріла у 2004 році, коли молодий студент вдало одружився на донці миколаївського міського голови Володимира Чайки. Цей щасливий шлюб триває вже понад 17 років.

Варто зазначити, що Володимир Чайка керував Миколаєвом 13 років – з 2000 по 2013 рік, до самої своєї смерті. Тобто, він був цар і бог у цьому обласному центрі, завідуючи гектарами міської землі та квадратними метрами житла. Що прикметно: найближчим соратником Чайки-старшого і його сина Владислава був такий собі Олексій Пелипас, наближений до кримінального авторитета Михайла Титова («Мультик»). Їх разом, «Мультика» і Пелипаса, спільно затримували у 2017 році співробітники СБУ та військової прокуратури. Але через певний час усі опинились на волі… Поки Чайка-старший був живий, його зятю не загрожувало бідування. Після його раптового уходу в березні 2013 року від інфаркту, чимала спадщина дісталась Юлії Чайці. Тобто, в родині Разумкових гаманцем була жінка. На гроші тестя можна було собі придбати що завгодно, хоч ломбард. Чому б ні?

До чого тут Всеволод Князєв, запитаєте ви? Елементарно – він був впливовим миколаївським адвокатом, заснував у 2011 році фірму ТОВ «Консалтингова Група «Гектар-Миколаїв» (код ЄДРПОУ 37758153), що входить до групи компаній «Гектар», цільовою сферою діяльності якої є земельні відносини, оформлення земельних ділянок. Щоби швидко отримувати рішення міської ради про відведення земельних ділянок потрібно мати «блат». Інакше воно просто не працює в цій сфері. Не важко здогадатись, що гектарами у Миколаєві фірма з однойменною назвою «Гектар-Миколаїв» могла займатись тільки на взаємовигідних умовах з міським головою Володимиром Чайкою.

Ось як себе рекламує в Інтернеті група «Гектар»: «Завдяки багаторічним тісним діловим відносинам із провідними нотаріусами, відповідальними державними реєстраторами нерухомого майна та бізнесу, органами земельних ресурсів, державної влади та місцевого самоврядування ми забезпечуємо справедливе та збалансоване юридичне оформлення взаємовідносин усіх сторін-учасників земельного ринку». Ще питання будуть? Тобто, у Князєва з тестем Разумкова, напевно, ще в 2011-2013 роках були встановлені тісні ділові стосунки. 

У 2013 році адвокат Князєв вирішив перейти на інший бік правовідносин і став суддею Миколаївського окружного адміністративного суду, до відання якого належали усі спори із суб'єктами владних повноважень. Неймовірно, але через неповних два роки роботи він стає в 2015 році головою суду! А далі просто старт у космос – цього суддю зі стажем суддівської робити чотири роки призначають 10 листопада 2017 року... суддею Верховного Суду! А 12 грудня 2017 року він стає Секретарем Великої Палати – другою людиною у Верховному Суді.

У це важко повірити, бо в минулі часи суддю спочатку призначали указом президента на п'ять років до місцевого суду першої інстанції. Далі за п'ять років, у разі обрання безстроково Верховною Радою, він міг вже розраховувати на наступну посаду в суді апеляційної інстанції. І тільки маючи досвід роботи в двох інстанціях, як правило маючи суддівський стаж не менше 10 років, міг претендувати на посаду судді Верховного Суду України. Навіть Валентина Данішевська, попередня голова Верховного Суду, дев'ять років – з 1992 по 2001 – була суддею арбітражного суду Запорізької області. Але так, щоби суддю з чотирьом класами... вибачте, стажем роботи чотири роки й відразу на другу за рангом посаду у Верховному Суді – це щось унікальне.

Далі ми поставимо три крапочки, тільки зазначимо, що Арсен Борисович молився усім богам за обрання нового керівника судової гілки влади. І не прогадав! Найпершим кроком Князєва на чолі судової вертикалі стало несподіване попередження, з яким 1 грудня 2021 року виступив Верховний Суд на адресу Банкової. Офіційна заява Верховного Суду містила наступну пересторогу:

 «Верховний Суд наполегливо рекомендує дотримуватися Конституції і законів України та сподівається, що посадові особи Офісу Президента України, які дозволяють собі непроцесуальні висловлювання щодо можливих дій і рішень Верховного Суду, усвідомлюють наслідки порушення положень Основного Закону та процесуального законодавства».

Власне, цим анонімним попередженням на офіційному сайті Верховного Суду Всеволод Князєв розставив крапки над «і» з ким він у цій війні. Аваков, Разумков і Князєв – це не чужі один одному люди, їх пов'язує багато різних моментів з минулого. Тому вони будуть упевнено йти пліч-о-пліч вперед, до перемоги, і якийсь там Зеленський в їх очах – лише недолуга перешкода на шляху реалізації іще більш амбіційних планів. 

Попереду нас очікує вирішальна битва між «рейхсфюрером» і Найвеличнішим. «Тільки не кажіть мені, що Ви переконані у перемозі Гітлера. Не треба, не відповідайте. Просто коли їхатимете, подумайте над моїми словами…» (с).