Рецепт Сі Цзіньпіна для тотального контролю: армія очей і вух
Певно, ви гадали, що найгірші та найогидніші практики із книги «1984» авторства Джорджа Орвелла втілено у СССР і РФ. Але насправді у КНР.
Такі відомості із Пекіна оприлюднили журналісти-розслідувачі видання The New York Times. Нещодавно їм вдалося вивчити на власному досвіді поточний стан справ у найбільшій комуністичній диктатурі XXI сторіччя.
На стіні у поліційній дільниці висять аркуші паперу — по одному на кожну будівлю у пекінському житловому комплексі, що розрісся. Кожен аркуш був розбитий на частини, з іменами, номерами телефонів та іншою інформацією про мешканців.
Але, мабуть, найважливішою деталлю є те, що кожен блок був відзначений особливим кольором. І ось, з якою метою:
- зелений означає, що мешканцям можна довіряти;
- жовтий, — що потребують уваги;
- помаранчевий — суворий контроль.
Офіцер поліції оглядає стіну, потім нахиляється вперед, щоби відзначити жовтим кольором квартиру на третьому поверсі. Мешканці у цій квартирі часто змінювалися, а отже, були «у групі ризику», йдеться у записі поруч.
«Ми простежимо за ними пізніше. Скажу так, ми створили цю систему для боротьби із прихованими небезпеками у своїй юрисдикції. Так усюди у межах Пекіна», — коментує ситуацію офіцер столичної поліції, який забажав залишитися неназваним.
Саме таке місцеве управління потрібне найвищому керівнику комуністичного Китаю диктатору Сі Цзіньпіну. Воно має бути помітнішим, інвазивнішим, завжди напоготові у пошуках реальних чи уявних загроз; якщо хочете, це — покращена реінкарнація хунвейбінів Мао Цзедуна часів «культурної революції» 1960-1970 років.
Сьогодні поліцаї патрулюють багатоквартирні будинки, вишукуючи ворожих сусідів. Чиновники наймають пенсіонерів, які грають у шахи на вулиці, як додаткові очі та вуха для фіксації потенційних інакодумців.
На робочих місцях працедавці зобов'язані призначати «консультантів із безпеки», які регулярно звітують перед поліцією. Китайська комуністична партія вже давно використовує, мабуть, наймасштабніший у світі апарат стеження проти активістів та інших людей, які можуть висловити невдоволення.
Так, до прикладу, під час пандемії коронавірусу стеження досягло безпрецедентних масштабів, відстежуючи практично кожного міського жителя в ім'я запобігання поширенню інфекцій. Тепер, очевидно, товариш Сі хоче зробити цей розширений контроль постійним та просунути його ще далі.
Ціль більше не полягає у тому, щоби боротися із конкретними загрозами, такими як вірус або дисиденти. Нова мета — настільки глибоко впровадити партію у повсякденне життя, щоби жодні проблеми, хоч би якими незначними чи аполітичними вони здавалися, не могли навіть виникнути.
Сам диктатор КНР назвав ці зусилля «досвідом Фенцяо для нової ери». Фенцяо — провінційне місто, де в епоху товариша Мао Компартія заохочувала мешканців «перевиховувати» передбачуваних політичних ворогів за допомогою так званих сеансів боротьби, на яких людей публічно ображали та принижували, доки ті не визнавали таких злочинів, як написання антикомуністичних віршів.
Сі Цзіньпін, який регулярно посилається на Фенцяо у виступах, не закликав до відродження сеансів боротьби, на яких передбачуваних злочинців іноді били чи катували. Але ідея сама — залучити простих людей разом із поліцією для придушення будь-яких викликів партії та підтримки її легітимності.
Компартія подає це як служіння суспільству. Завдяки «нульовій дистанції» від народу вона може швидше зібрати пропозиції, наприклад, щодо прибирання сміття, або позбавити мешканців необхідності звертатися до суду з приводу ділових суперечок.
Натомість конфлікти вирішуються партійними посередниками. Кампанія посилює репресивні можливості Пекіна під час зростання проблем у зв'язку з уповільненням темпів китайської економіки, коли почастішали протести з приводу невиплати заробітної плати.
Напружені відносини із Заходом змушують Китай попереджати про всюдисущих іноземних шпигунів. Заклик Сі Цзіньпіна до посилення соціального контролю став частиною ширшого переходу партії на тлі швидких змін 2000-х років до «підтримання стабільності» — загального терміну, що означає стримування соціальних проблем та придушення інакодумства.
Також медіаагенція «Останній Бастіон» нагадує читачам про те, що КНР насаджує бразильцям бацилу своєї пропаганди. Зусилля режиму Сі Цзіньпіна спрямовані на посилення так званої «м'якої сили» у Південній Америці.
