Резніков пішов, яйця лишилися, а питань не поменшало
Імітатора бурхливої діяльності нарешті турнули з Міністерства оборони разом із його хамовитим радником. Таким людям доля України байдужа...
(Текст подано мовою оригіналу зі збереженням авторської стилістики без виправлень і скорочень).
28 січня 2022 року. Один з останніх днів уряду в Раді. Питаю міністра Рєзнікова:
– Чому ви не підтримуєте наш проект з негайного збільшення фінансування армії і закупівлі зброї на тлі попередження західних розвідок про велике вторгненння? Це ж ваше міністерство...
– Це не вторгнення, а велика паніка у вас в голові, – відповідає міністр оборони воюючої країни... – І грошей армії достатньо.
За два дні, коли вже всім було очевидно, що вторгнення буде от-от, міністр в ефірі ТБ розповідав про «відсутність ударного угруповування в Білорусі»... Розповідав спокійно, без паніки.
Це обернулося країні страшною панікою 24 лютого і страшними втратами. Це коштувало нам Бучу, Ірпінь, Гостомель, Ворзель, Демидів, Іванків і багато інших міст і сіл з закатованими тисячами українців...
Не писатиму тут навіть про південь, де дуже були потрібні артилерія та міни… І навіть не буду про яйця та передплачені наперед мільярди за непоставлену зброю, – все це українці не забудуть ніколи!
Прощавайте міністр Рєзніков. Ви будете тішити себе тим, що багато працювали у Рамштайні та ще десь, це напевно так.
Ви були міністром задовго до того, і саме вам союзники за півроку показували плани і напрямки наступу росіян. Ви знали звідки то буде і чим...
Я тоді поклала вам підрахунки скільки треба грошей і зброї для ЗСУ. Ми багато над цим працювали, разом з нашими військовими, Ви ж демонстративно відвернули голову.
Життя інколи все розставляє на свої місця, помилки відповідальних політиків у війну коштують надто дорого. Вивчіть це, зайвим не буде...
