Росія – метастаза, яка шкодить усім, хто її оточує
То, можливо, нарешті настав час її вирізати хірургічним шляхом? Досить уже тягнути з цією химерною раковою пухлиною на тілі Євразії!
Це було закладено не сьогоднішньою і не вчорашньою, але багатовіковою пропагандою, ще з часів Московського царства і надалі Російською імперією. А після – продовжено СССР і теперішньою Російською федерацією, що тільки цей пласт на лику планети Земля зможе розв'язувати проблеми, як своїх сусідів, так і країн, що знаходяться від неї за тисячі кілометрів.
Проте насправді ця країна всі ці проблеми лише генерувала, якщо не проєктувала, але ніяк не вирішувала. А як же сучасна історія, запитаєте ви?
Так у тому і справа, що саме Росія підживлювала десятиліттями проблему Карабаху, на самому початку конфлікту підтримавши своєю десантурою вірменські незаконні збройні формування. А потім, імітуючи миротворчі спонукання, лише затягувала конфлікт у нескінченність.
Теж стосується і Придністров'я, яке було й усе ще залежить від Кишинева, але не від далекої Москви. Цей регіон настільки довго продовжуватиме залишатися апендицитом "русского міра" всередині Молдові, паразитуючи й на Україні своїми флюїдами.
Кирґизстан і Таджикистан досі мають низку прикордонних суперечок. Їм Росія ніяк не допомагає вирішувати, а лише стимулює регулярні сплески насильства, своєю підтримкою Емомалі Рахмона, підштовхуючи диктатора з Душанбе до авантюр, кровопролиттям, що завершується, і... нічим, окрім демонстрації ролі Москви у врегулюванні конфліктних питань які вона ж і створює.
Казахстан: дуже багато проблем із російським впливом, особливо на Півночі країни та низці інших регіонів, де є серйозна присутність кремлівської агентури. Японія: питання Курильського архіпелагу не вирішується жодним шляхом.
Німеччина? Якщо хтось не в курсі, то Калінінградська область давно вже мала повернутися до складу Німеччини, але у Берліні дуже слабкі політики, немає стрижня, немає основи, проте є багато бюрократії та страху.
Продовжувати можна ще довго, але ось у тому й річ, що 2023 рік може стати переломним у питанні не простої декламації всіх фактів негативного впливу Росії, а елементів об'єднання для розв'язання цих проблем. Сьогодні РФ ослаблена як ніколи, а завтра буде ще слабшою.
Вона показала своїм вторгненням в Україну, наскільки її армія нікчемна, бридка й огидна до основи: від вищого генерала у штабі на Фрунзенській набережній у Москві до рядового солдата на передовій десь під Бахмутом. Наскільки сильний, може бути кожен, коли навколо нього є друзі та підтримка, така ось правда.
2023 рік значно послабить Росію і це буде той вирішальний момент, коли питання Карабаху може бути вирішене:
- Кирґизстан може змусити таджицького наркобарона йти на довгоочікуване розв'язання прикордонного питання;
- Придністров'я знову стане частиною Молдови;
- Курили повернуться до Японії;
- Казахстан не побоюватиметься не зовнішніх, не внутрішніх загроз, що походять від Росії.
Загалом, усім сусідам Росії час об'єднатися, щоби відновити історичну справедливість. Метастаза, яка паразитувала на нас не просто десятиліттями, а століттями, дозріла для того, щоби ми її видалили спільно з нашої реальності та ізолювали раз і назавжди.
Із низки причин це може бути складне рішення, але якщо не зараз, то коли та за кого? Адже кожен лідер своєї країни нині може стати частиною історії зі звільнення від впливу Москви, а той, хто проґавить цей шанс... так і буде прислужником химерного кремлівського бункерного щура.
