Сталін на росії живіше за Путіна, тому – вперед у ГУЛАГ
Кремлівський бункерний щур уперше за 22 роки відчуває можливість втратити з власних пазурів влади у РФ, у хід пішла форсована сталінізація.
Так, днями депутат Волгоградської обласної Думи V скликання з Комуністичної партії ресурсної федерації Алексєй Буров заявив, що «нині настав найкращий час для перейменування міста у Сталінград».
Ініціативу адепта тоталітарної ідеології одноголосно підтримали й інші фракції, включно з путінською "Єдиною росією".
Прикметно, але ця ідея стоїть в одному ряду з запровадженням (відновленням) смертної кари та винесенням тіла Владіміра Лєніна з мавзолею.
Як переконують політичні оглядачі, перейменування знакового для культу "Вєлікой атєчєствєнной вайни" міста виконує функцію зменшення градуса політизованості населення РФ, аби замаскувати поразку режиму на війні проти України.
Росіяни далебі доведені кремлівською пропагандою до стадії психозу й уже не відчувають поточну дійсність.
Оточення бункерного діда-чекіста вирішило "обколоти" громадян РФ подібним "транквілізатором" задля перемикання їхньої уваги з фронту на те, що відбувається у тилу.
Послідовна реабілітація та відбілювання одного з найкривавіших диктаторів минулого століття Іосіфа Сталіна теж не є випадковим і раптовим явищем, як хтось може подумати.
Тестовою подією було повернення Волгограду назви Сталінград лише раз на рік, а саме – 9 травня; тоді мешканці мали б запідозрити й упередити наступні можливі кроки влади, але пізно.
Починаючи з 1 січня 2024 року місто на Волзі знову матиме ім'я Сталіна, адже росіяни покірно (як і повсякчас це роблять із будь-якими, особливо недолугими та химерними рішеннями влади) прийняли цю звістку, без жодної критики навіть у соціальних мережах.
Реакція відсутня у населення самого Волгограда як така – жодного відторгнення, негативу чи нейтральності, і це показово для росії, де режим регулярно переписує історію та розповідає брехню про минуле, бо суспільство сприймає як норму.
Однак на лише одному перейменуванні міста теперішня московитська диктатура не збирається, стало помітно, що процеси з реабілітації Сталіна у топоніміці набувають небачених навіть у 1930-х роках масштабів.
Відомо про прямі рекомендації з Кремля щодо обов'язкового виконання та поступового повернення імені кривавого вождя у реальність Москви, Санкт-Петербурга, Нижнього Новгорода, Ростова-на-Дону, Новосибірська, Красноярська, а також, що найголовніше, на вулиці й площі тимчасово окупованих українських населених пунктів, як Донецьк, Луганськ, Сімферополь і Маріуполь.
Все це треба враховувати для розуміння менталітету нашого одвічного ворога з Північного Сходу, на які образи орієнтується тамтешня владна верхівка і на чому базуватиметься їхня ідеологія найближчим часом; переконані, сталінізація тільки набиратиме обертів.
А поки що ми бачимо, як населення (вірніше, "глибинний народ") ресурсної федерації московії покірно мовчить, деградує і скочується до гіршої реінкарнації совєцького зразка сублімованих в один різних періодів одночасно, а отже готуймося до тривалої борні, особливо на інформаційному та історико-культурному фронті.
