Шлях сподвижництва Українству — важкий, але необхідний нашій державі
Спільна просвітницька ініціатива інформаційної аґенції "Останній Бастіон" і видавництва "Zалізний Тато" впевнено крокує Україною.
І бог скепсису не наважиться поставити під сумнів те, що "Zалізний Тато" є найтактильнішим видавництвом України. Останній книжковий тур "Суботів-Львів-Рівне" не дає жодного шансу для вагань і недовіри заявленому статусу.
Курган обійм, калейдоскоп рукостискань, безкінцева стрічка розмов, подяк і щирих зізнань довели, що ми були й лишаємося улюбленцями молоді. Нарваної, катеґоричної та легкої на підйом.
Це був виснажливий презентаційний тур, але він багатьом українцям підсвітив постать великого Анатолія Лупиноса та Володимира Ущаповського!
Ми пролонґували їх в онтологічному статусі присутніх, відштовхуючися від формули: «Людина живе доки про неї пам'ятають інші». І якби не книги, то не було б усього з переліченого вище, а якби не внутрішня філантропічна пружина Геннадія Сікалова, то і самих книг не було б на білому світі.
Це була особлива мандрівка! Адже цього разу ми везли у товстобоких валізах великі сенси та шляхетні призначення від "Останній Бастіон".
І кожен наш наступний такий польовий аґіт-рейд ґеометричною експонентою масштабує спільноту свідомих. Дякую кожному правильному середовищу, яке сприяло нам у наших заходах:
- орґкомітету Фестивалю нескореної Nації "Холодний Яр",
- "Правому сектору" Львівщина;
- біло-синьому вболівальницькому руху WBC;
- уболівальникам львівських "Карпат";
- "Національному Корпус" Рівного.
Щиро дякую вам левові серця і неохопні душі. Ви круті та неймовірні!
P.S. І найголовніше, дякую Андрію Волошину за те, що міцно і невтомно тримав кермо; ти — айрон-мен!
