Словенія першою в ЄС заборонила продаж зброї «Ізраїлю»
Там зазначили, що дії «Ізраїлю» є серйозними порушеннями міжнародного права.
Словенія заборонила імпорт, експорт і транзит зброї до «Ізраїлю» та з нього, ставши першою державою-членом Європейського Союзу, яка зробила це у спробі чинити тиск на ізраїльський уряд через війну в Секторі Гази.
Про це пише Bloomberg.
Він також зазначив, що дії «Ізраїлю» є серйозними порушеннями міжнародного права.
Цей крок значною мірою символічний, враховуючи, що обсяги торгівлі зброєю між Словенією та «Ізраїлем» майже відсутні. Водночас для «Ізраїлю» це рішення було б вагомішим, якби його розглянули інші європейські країни. Німеччина, Італія та Велика Британія мають значні обсяги торгівлі оборонними товарами й послугами з «Ізраїлем».
«Обов’язок кожної відповідальної держави — вжити заходів, навіть якщо це означає зробити крок попереду інших», — сказав Голоб, який неодноразово закликав до конкретних дій проти «Ізраїлю» на рівні ЄС.
Ці зусилля зазнали невдачі через «внутрішні розбіжності та роз’єднаність» у Брюсселі, зазначив він.
Це не перший випадок, коли Словенія вживає заходів проти «Ізраїлю» раніше за інших членів блоку, прагнучи змусити прем'єр-міністра воєнного злочинця Беньяміна Нетаньягу припинити воєнні дії на Близькому Сході. Словенія визнала Палестину незалежною державою ще 2024 року.
У липні цього року президент Франції Емманюель Макрон заявив про намір визнати Палестину, що викликало критику з боку США та «Ізраїлю». Згодом Велика Британія повідомила, що готова визнати Палестину у вересні, якщо «Ізраїль» не покладе край «жахливій ситуації» в Секторі Гази та не зобов’яжеться дотримуватися довгострокового сталого миру.
Станом на 2025 рік понад 140 зі 193 країн-членів ООН визнають Палестину як незалежну державу — зокрема й Україна, яка зробила це ще 1988 року.
Палестинська держава
Після Першої світової війни Велика Британія отримала в тимчасове управління території Близького Сходу, які раніше входили до Османської імперії. На ці території почали емігрувати євреї з Європи.
29 листопада 1947 року Генеральна Асамблея ООН резолюцією 181 оголосила про розділ території на дві незалежні держави — єврейську («Ізраїль») та арабську (Палестина), а також Великий Єрусалим — він повинен був безпосередньо контролюватися ООН.
Однак арабське населення відмовилося прийняти план ООН і не визнало самопроголошену єврейську державу.
15 травня 1948 року армії шести арабських країн — Лівану, Сирії, Саудівської Аравії, Трансйорданії, Іраку та Єгипту — напали на територію, відведену майбутній єврейській державі, з півночі, сходу та півдня. «Ізраїль» відстояв території та захопив у тому самому році собі ще близько половини, виділених уже під арабську державу, а також Західний Єрусалим.
Згодом, у 1967 році, унаслідок Шестиденної війни ізраїльтяни захопили також Східний Єрусалим і решту палестинських територій, залишивши для палестинців невеликий анклав.
