Суд пояснив, чому не можна карати за відмову від отримання повістки

Апеляційний суд скасував штраф ТЦК: відмова від отримання повістки — не правопорушення.

Норми чинного мобілізаційного законодавства не містять приписів про обов’язок особи отримати повістку про виклик до відповідного ТЦК та СП, а отже, і притягнення до адміністративної відповідальності є незаконним.

Фабула судового акта: військовозобов’язаний звернувся до суду з адміністративним позовом до ТЦК та СП, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за статтею 210-1 КУпАП і закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Судом першої інстанції було встановлено, що 09.08.2024 офіцером адміністративного відділення ТЦК та СП складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП стосовно нього за те, що він 09.08.2024 о 14:15 порушив вимоги частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», оскільки відмовився від «бойової» повістки на 09.08.2024. Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, начальник ТЦК та СП 15.08.2024 виніс постанову та наклав адміністративне стягнення на позивача у цій справі.

Водночас суд першої інстанції не підтримав доводи позивача-військовозобов’язаного, пояснивши це тим, що ТЦК та СП не є належним органом для вирішення питання про його альтернативну службу, а до органу, до компетенції якого віднесено вирішення цього питання, військовозобов’язаний не звертався, і рішення щодо такого звернення (визнання права на альтернативну службу чи відмову в ній) уповноваженим органом не приймалося.

Позивач звернувся до апеляційного суду й виграв справу. Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції разом зі спірною постановою, вказав на такі важливі моменти:

Відповідно до частини першої статті 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію; зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211, крім правопорушень, учинених військовозобов’язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Згідно з частиною першою статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову.

Суд звернув увагу, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення та оскаржуваною постановою про накладення адміністративного стягнення за статтею 210-1 КУпАП відповідач посилається на порушення позивачем частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі — Закон № 3543-XII) у зв’язку з тим, що позивач відмовився від отримання «бойової» повістки на 09.08.2024.

Згідно з частиною першою статті 22 Закону № 3543-XII громадяни зобов’язані:

• з’являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов’язані, резервісти СБУ — за викликом Центрального управління або регіонального органу СБУ; військовозобов’язані, резервісти розвідувальних органів України — за викликом відповідного підрозділу), для взяття на військовий облік, визначення призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;

• надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з подальшим відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;

• проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії або відповідного ТЦК та СП, закладів охорони здоров’я СБУ, а у розвідувальних органах — за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії.

Матеріали справи, протокол та оскаржувана постанова не містять відомостей про те, що позивач не з’явився за викликом ТЦК та СП, не виконав рішення про проходження медичного огляду або не надав майно. Відмова від отримання повістки не є порушенням обов’язків, передбачених цією нормою.

Таким чином, посилання на порушення позивачем частини першої статті 22 Закону № 3543-XII є безпідставним. Відомостей про інші порушення матеріали справи не містять.

Відповідно до частини третьої статті 22 Закону № 3543-XII у разі отримання повістки громадянин зобов’язаний з’явитися у зазначене місце та строк.

Апеляційний суд також звернув увагу, що відповідач не надав доказів формування повістки, намагання її вручити позивачу або факту відмови. Згідно з Порядком № 560 доказами цього є акт відмови та відеозапис.

Крім того, чинне законодавство не містить визначення повістки як «бойова». Отримання повістки про відправлення до місця служби відбувається особисто під підпис у ТЦК та СП після проходження медогляду та професійного відбору. Лише після цього відмова є караною, але вже за КК України, а не за КУпАП.