Тит-воїн боронив землі України-Русі проти кочовиків

ІСТОРІЯ
30.10.2024, 19:29
Тит-воїн боронив землі України-Русі проти кочовиків
Фото: Facebook

У 1300-х роках у межах Києво-Печерського монастиря поховали колишнього ченця, який прославився участю у боях. Йому було всього 40 років.

Такі архівні відомості надав вітчизняний доктор історичних наук, директор Науково-дослідного інституту козацтва професор Тарас Чухліб. Мова про маловідомого широкій громадськості українця, на ім'я Тит, який підперезаний мечем, зупиняв орди степовиків.

За твердженнями науковця, святі мощі середньовічного богатиря нині знаходяться у так званих Дальніх печерах у середмісті Києва навпроти мощей Силуяна Схимника. Якщо точніше, то неподалік від підземної церкви Благовіщення Пресвятої Богородиці, в якій засіли московські чорти у рясах.

«У написі над похованням українського воїна 1300-х років Тита у Києво-Печерській Лаврі пишеться наступне: «Преподобний Тит Воїн, бувши на війні поранений у голову зброєю, ледь не до смерті, і через те облишив воювання. Ледь трохи оправився, прийшов до монастиря Печерського й прийнятий був від преподобних отців, що тут жили, у чин іноцький.

Він доблесно підвизався постом і молитвами, проти невидимих супостатів озброївся, сльозами ж непрестанними такої набув благодаті, що звіщено було йому до смерті про відпущення гріхів його. По цьому переселився духом на Небо до торжествуючих ликів. Доброподвижне ж тіло його, тут покладене, почиває».

На тілі українського богатиря Тита виявлено чимало бойових травм, особливо на черепі. Мені вдалося виявити на лівій тім'яній кістці наскрізне ушкодження веретеноподібної форми розміром 4×1,5 см. Від переднього краю травматичного ураження відходить зарощена лінія перелому у вигляді невеличкої борозенки, тобто зрозуміло, що рана не стала причиною негайної загибелі», — заявив Тарас Чухліб.

Скільки людина встигла за свої короткі 40 земних літ. Вітчизняний науковець пропонує кіноматографістам підперезатися сценарієм і підготувати для широких екранів фільм-бойовик про Тита Воїна, який посідає чільне місце у нашому минулому доби буремного Середньовіччя.

Раніше медіаагенція «Останній Бастіон» повідомляв про те, що дід родоначальника скифів дав назву річці Дніпро. Саме ім'я Борисфен (Βορυσθένης) почули елліни від скифів (а може кімерійців чи інших автохтонів?) і звучання передали вже так, як вони чули.

Автор : Орися Якасука
Читайте також:
Історія
Селяни Полтавщини із грошима вкладалися у придбання дворів і крамниць у місцях проживання промислових трударів. Так примножувалися активи.
06 січня, 07:16
Історія
Недарма ж усі балки й водойми в обласному центрі мають козацькі назви. Це й Бабурка, Капустянка, Бандура, Мірошник, Домаха та Кінебаска.
03 січня, 08:25
Історія
Царат всіляко заважав розвитку і поширенню грамоти та науки рідною мовою українців. Але знайшлися ентузіасти, які кинули виклик режиму.
31.12.2024, 08:26
Опінії
Революція, громадянська війна, окупація негативно вплинули на розвиток одного із провідних вишів України. Це сталося понад 100 років тому.
22.12.2024, 10:34
Історія
Поки росіяни бомблять прифронтову область, українські історики їдуть вивчати власне минуле. Шведські колеги їм у цьому допомагають.
06.11.2024, 13:42
Опінії
Українізацію вишу започаткував Олекса Левитський. Складні виклики буремного часу не лякали ентузіастів-просвітників...
27.10.2024, 10:36