Тонка межа німецької геополітики

3-4 листопада Шольц буде з візитом у комуністичному Китаї. Німецький канцлер дотримується тонкої межі між бізнес-інтересами та проблемами прав людини.

У зв'язку з цим Олаф Шольц стане першим із лідерів G7, який відвідає Китайську Народну Республіку від початку пандемії коронавірусу. Його поїздка відбувається у той момент, коли канцлер проходить тонку межу між продовженням тісних економічних відносин своєї попередниці Анґели Меркель із Пекіном (комуністичний Китай є найбільшим торговельним партнером Німеччини, і Шольца збирається супроводжувати відповідна бізнес-делегація) – і водночас займе більш критичну позицію щодо таких питань, як права людини чи мовчазна підтримка Пекіном війни росії проти України.

Шольц також, ймовірно, стане першим західним лідером, який зустрінеться з очільником Китаю Сі Цзіньпіном після з'їзду Комуністичної партії у середині жовтня, під час якого він, як очікується, може отримати третій термін, що порушує усталені норми. Крім того, візит канцлера відбудеться трохи менше ніж за два тижні до того, як Шольц планує поїхати на саміт G20 на острів Балі, який Сі Цзіньпін також пообіцяв відвідати.

Речник німецького уряду навідріз відмовився коментувати пресі поїздку. Берлін дотримується давньої політики не підтверджувати планів візитів канцлера до останнього тижня.

Шольц неодноразово наголошував на важливості співпраці з Китаєм, і один чиновник сказав, що канцлер говоритиме про важливість дотримання міжнародного права у своїх дискусіях із Сі Цзіньпіном. Можливо, навіть підштовхуватиме китайського лідера до більш жорсткої позиції щодо президента росії Владіміра Путіна.

Шольц також бачить особливе значення у співпраці з Китаєм у боротьбі зі зміною клімату, оскільки він сподівається залучити Пекін як партнера для створення кліматичного клубу – ідеї, яку він ініціював торік для просування захисту клімату серед найбільших економік світу. Канцлер також виступив проти зусиль США щодо "відокремлення" від Китаю, заявивши журналістам під час своєї першої азійської поїздки – до Японії цієї весни – що Німеччина «виступає за відкриті, чесні та засновані на правилах ринки».

Одночасно він попередив, що німецькі компанії повинні уникати «залежності від ланцюгів постачання з однієї країни», – посилаючись на важливість певного китайського експорту. Наприклад рідкоземельних мінералів, для німецької та інших західних економік.

Шольц підняв брови наприкінці минулого року, коли обговорив "поглиблення" економічних відносин із Китаєм у телефонній розмові з Сі Цзіньпіном і висловив сподівання, що заблокована інвестиційна угода між ЄС і КНР, яку просунули вперед за вказівкою Меркель, «набуде чинності якнайшвидше». Хоча ратифікація цієї угоди була призупинена через проблеми з правами людини: «Неможливо повернутися до років Меркель».

Канцлер прагне зберегти відносини з Пекіном певною мірою позитивними, навіть якщо міністерство закордонних справ і економіки – обидва підконтрольні Партії зелених, яка є "яструбиною", коли справа доходить до Китаю – обмірковують подальшу політику протидії Пекіну, що стає дедалі наполегливішим. Уряд Німеччини наразі веде внутрішні дискусії щодо своєї першої стратегії національної безпеки, яка має бути опублікована на початку наступного року та також стосуватиметься відносин з Китаєм.

«Я вважаю, що він повинен чітко розуміти фундаментальні факти», – висловився Райнгард Бютікофер, голова делегації Європейського парламенту зі зв'язків із Китаєм і член німецької Партії зелених. «Він [Шольц] повинен зосередитися на тому, щоб дати Китаю зрозуміти, що ця трансформація відносин існує назавжди, що немає способу повернутися до років Меркель і що Німеччина сформує стратегію щодо Китаю, яка дасть відсіч гегемонії та амбіціям Китаю».

Занепокоєння щодо прав людини, ймовірно, затьмарить поїздку. Саме "ліберальний демократ" Шольц стане тим західним лідером, який відвідає Пекін після того, як глава ООН з прав людини Мішель Бачелет виявила, що Китай вчинив «серйозні порушення прав людини проти уйґурської мусульманської громади», підкресливши, «такі дії є потенційними злочинами проти людства».

Під час свого виступу на Генасамблеї ООН у вересні Шольц заявив, що «Китай повинен виконати рекомендації посланника ООН. Це було б ознакою суверенітету та сили та гарантією змін на краще». Але от минулої п'ятниці канцлер додав, що вважає "сумним" те, що Рада ООН з прав людини минулого тижня відхилила поштовх провести дебати з цього питання.

«Я певен, що було б дуже правильно, щоб було проведено розслідування. А фрау Бачелет виконала дуже хорошу роботу, але це також було необхідно. З моєї точки зору, важливо продовжувати справу», – йшлося у виступі канцлера ФРН із трибуни ООН.

Прикметно, що посол Німеччини у США Емілі Габер завчасно захистила запланований візит Шольца до Китаю, який має підняти брови у Вашинґтоні в той час, коли трансатлантичні стратегії зосереджені на допомозі Україні. «Подобається нам це чи ні, але співпраця з Китаєм є життєво важливою, коли справа доходить до розв'язання глобальних проблем. Тому нам потрібно займатися на найвищому рівні», – написала вона у Twitter.