Три роки тому підірвали «Північні потоки»
Зараз Німеччина хоче екстрадиції підозрюваного. Ексклюзивні деталі справи.
26 вересня 2022 року у Балтійському морі вибухнули газопроводи «Північний потік» та «Північний потік-2», які транспортували російський газ до Німеччини. Німецькі правоохоронці кваліфікували вибухи як диверсію і розпочали слідство. В організації та виконанні вибухів вони підозрюють українця Сергія Кузнєцова. 18 серпня цього року Верховний федеральний касаційний суд Німеччини видав європейський ордер на його арешт, а за три дні Кузнєцова затримали в Італії.
16 вересня Апеляційний суд міста Болоньї дозволив екстрадицію українця до Німеччини, де йому загрожує до 15 років ув’язнення. У суді Кузнєцов заперечив свою провину й наполягав, щоб його не видавали Німеччині.
«Суспільне» поспілкувалося з адвокатами Кузнєцова та його дружини й ознайомилося з рішенням суду про його екстрадицію.
Доброволець у ССО
Про Сергія Кузнєцова відомо небагато. У рішенні Апеляційного суду Болоньї щодо його екстрадиції зазначено лише, що він народився на території сучасної рф, йому 49 років і він громадянин України.
У суді Кузнєцов повідомив, що на момент вибуху він служив на командній посаді в ЗСУ, а у 2023 році звільнився з армії. Кузнєцов також зазначив, що приїхав до Італії, щоб приєднатися до своєї сім’ї, яка відпочивала на Романській Рив’єрі. Крім того, один із його синів має намір здобути в Італії вищу освіту.
Адвокат дружини Кузнєцова Микола Катеринчук уточнив «Суспільному», що під час повномасштабного вторгнення Сергій Кузнєцов добровільно мобілізувався, хоч як батько трьох неповнолітніх дітей міг цього й не робити. Сергій служив у Силах спеціальних операцій, а згодом через батьківство звільнився зі служби.
Карабінери муніципалітету Мізано-Адріатіко заарештували його о 3 годині ранку 21 серпня цього року.
«Антиконституційна диверсія»
За версією слідства, 8 вересня 2022 року Сергій Кузнєцов відплив на вітрильнику «Андромеда» з порту Вік на німецькому острові Рюген, що неподалік від кордону з Польщею. На борту судна були також шкіпер, чотири водолази, сапер та вибухівка. Поблизу данського острова Борнгольм на глибині 70–80 метрів диверсанти встановили на газопроводи «Північний потік» і «Північний потік-2» щонайменше чотири вибухові пристрої. Кожен із них мав детонатор із таймером і важив від 14 до 27 кілограмів.
22 вересня «Андромеда» повернулася до порту Вік, звідки Сергія автомобілем доставили в Україну. Чотири дні потому газопроводи вибухнули. Перший — о другій годині ночі 26 вересня, другий — о 19-й годині того ж дня.
«Ця акція була спрямована на перешкоджання постачанню газу з росії до Німеччини, яка таким чином забезпечувала близько половини своїх річних потреб», — цитує італійський суд німецьких правоохоронців.
Вони підозрюють Кузнєцова в «антиконституційній диверсії, навмисному спричиненні вибуху за допомогою вибухових пристроїв та знищенні об’єктів громадського користування». Хто саме замовив чи наказав Кузнєцову підірвати «Північні потоки», у рішенні суду не вказано.
Під час попереднього розгляду питання про його екстрадицію Сергій Кузнєцов заявив, що не погоджується на неї. На судові засідання українець долучався по відеозв’язку з в’язниці міста Ріміні, де перебуває після арешту. Причетність до диверсії Кузнєцов заперечив. Він стверджує, що в ті дні перебував в Україні на службі в ЗСУ.
ДНК з пляшки
Адвокат Кузнєцова Нікола Канестріні в коментарі «Суспільному» зазначив, що процедура європейського ордера на арешт не вимагає повідомляти державу, яка виконує ордер, про докази у справі. Він також зазначив, що як захисник Кузнєцова просив німецькі органи влади надати йому доступ до матеріалів справи, але отримав відмову.
Водночас Микола Катеринчук повідомив «Суспільному», що Кузнєцов має не лише італійських, а й німецьких адвокатів. Прокуратура Німеччини надала захисникам Кузнєцова доступ до експертиз — зокрема фотоекспертизи та експертизи ДНК.
«На якійсь пляшці, за їх твердженням, є ДНК Сергія. Як вони могли зробити порівняння — незрозуміло, адже лише після його затримання в Італії в нього взяли зразок ДНК», — зазначає Катеринчук.
Він додає, що саме результати ДНК-експертизи німецькі правоохоронці використали, щоб обґрунтувати європейський ордер на арешт Кузнєцова.
Три аргументи проти екстрадиції
Італійському суду німецькі правоохоронці також не надали доказів, чому вони підозрюють у підриві саме Кузнєцова. Суддя Даніела Сантіні зазначила, що вони не мали цього робити, адже європейське законодавство передбачає: підозрюваного в диверсії обов’язково мають передати країні, яка оголосила його в розшук. Місцева прокуратура не має давати свою кваліфікацію злочину, який Німеччина інкримінує Кузнєцову, а італійському суду не потрібно перевіряти обґрунтованість підозри.
Адвокат Кузнєцова Нікола Канестріні навів три аргументи на користь того, що суд має відмовити Німеччині в екстрадиції. По-перше, він зазначив, що підрив газогонів у Балтійському морі паралельно з Німеччиною розслідують Данія та Швеція. Апеляційний суд Болоньї направив Данії запит щодо цього розслідування і отримав відповідь: справу офіційно закрито. Натомість Швеція повідомила, що відмовилася від своєї юрисдикції у розслідуванні підриву газопроводів. Тож єдина країна ЄС, яка розслідує диверсію, — Німеччина.
Ще одним аргументом захисту був військовий характер диверсії на газопроводах. Адвокат Канестріні в суді зазначив, що на момент вибуху газопроводів його клієнт служив в українському війську, що підтвердив у суді, надавши військовий квиток. Тож Кузнєцов мав виконувати накази командування. Адвокат додав, що міжнародне право збройних конфліктів визнає критичну інфраструктуру законною військовою ціллю, а атаку на неї — законним актом війни. Оскільки підрив здійснили військовослужбовці ЗСУ за наказом політичного та військового керівництва воюючої держави, до виконавців вибуху має застосовуватися принцип «функціонального імунітету», наполягав захисник Кузнєцова.
Суддя Сантіні відкинула й цей аргумент захисту. Вона наголосила, що Україна офіційно ніколи не визнавала причетність до підриву підводних газогонів, а підтверджень того, що «Північні потоки» підірвали в рамках військової операції, немає. У ордері на арешт Сергія Кузнєцова німецькі правоохоронці також нічого не сказали про те, що це була військова операція за наказом керівництва України. Суддя вказала, що диверсію скоєно поза театром військових дій, у міжнародних водах, і вона завдала шкоди Німеччині, яка не бере участі у війні.
Аргументи захисту на користь того, що ув’язнення у Німеччині загрожує Кузнєцову нелюдським та принижуючим гідність поводженням, суддя також відкинула. Адвокат Канестріні посилався на звіт національного агентства Німеччини з питань запобігання катувань за минулий рік. Захисник наголошував, що агентство виявило в деяких тюрмах серйозні порушення прав щодо тривалості та умов ізоляції, розмірів доступного для ув’язнених простору та заходів обмеження свободи.
Суд звернувся до Генерального прокурора при федеральному суді Гамбурга. Той повідомив, що практики, засуджені агентством із запобігання катувань, не стосуються місцевої установи попереднього ув’язнення, де планують утримувати Кузнєцова. Там на підозрюваного чекає камера 9 на 10 метрів із радіо й телефоном.
У підсумку суддя Даніела Сантіні дозволила екстрадувати Сергія Кузнєцова до Німеччини. Адвокат Нікола Канестріні повідомив «Суспільному», що оскаржив рішення про екстрадицію Сергія Кузнєцова у Верховному суді Італії. Микола Катеринчук зазначає, що однією з підстав для оскарження є робота перекладача, якого апеляційний суд Болоньї залучив для розгляду запиту на екстрадицію Кузнєцова.
«Переклад був неякісний, перекладач не міг передати зміст того, що відбувається під час засідання», — стверджує Катеринчук.
У Верховному суді Італії захист Кузнєцова спробує довести, що переклад не дав Сергію можливості реалізувати право на захист. Адвокати прогнозують, що засідання відбудеться наприкінці жовтня. До того часу Кузнєцов залишатиметься за ґратами в Італії.
