У Польщі оцінили власні можливості ППО
Пропонують звернутися до досвіду України
Коли країни НАТО починають порівнювати свої власні, а не колективні можливості відбиття російської агресії, часом результат стає доволі сумним і тому єдиною відповіддю стає реальний ефективний досвід ЗСУ
Відбиття масштабних ракетних ударів, тим паче комбінованих з дронами-камікадзе, які регулярно демонструють Збройні Сили України стала предметом вкрай детального аналізу у Польщі.
Профільне видання Defence24 оцінили наявні та перспективні можливості наземної компоненти протиповітряної оборони Війська Польського з огляду на досвід України.
Тим паче, що Варшава вклала більш ніж значні кошти у модернізацію свого ППО за програмами Wisła та Narew, за якими криється закупівля чотирьох батарей Patriot за 4,75 млрд доларів та до 23 батарей ЗРК з ракетами CAMM, вартість постачання яких може досягати 8 мільярдів доларів.
До них також треба додати ще додаткові шість батарей Patriot, які Варшава замовила у травні минулого року та інтеграцію ракет CAMM до Pilica+ зі строком виконання до 2027 року, а також два отримані fire unit ЗРК Sky Sabre з цими ракетами.
Тобто відносно цих програм мова йде про перспективні можливості, бо повна операційна готовність перших чотирьох батарей Patriot очікується лише у цьому році.
Більше того, дальність знищення цілей тепер виглядає, як далеко не найголовніший показник ефективності ЗРК. Бо коли мова йде про відбиття атаки крилатих ракет, то дальність їх виявлення зазвичай не перевищує 50 км через радіогоризонт.
Все це вимагає створення доволі щільного радіолокаційного поля і якби мова йшла про "жорстку зв'язку" пускової установки до власного радара, як це реалізовано у радянських системах, то ситуація виглядала більш ніж критичною. Але завдяки автоматизованій системі управління IBCS всіх сучасних західних ЗРК існує можливість об'єднання будь-яких сенсорів та засобів виявлення цілей у єдину систему. За рахунок того, що, наприклад, ракета CAMM має власну і доволі якісну головку самонаведення та вертикальний старт існує можливість "відв'язати" їх від базової РЛС та використовувати кожну пускову окремо.
Враховуючи дальність CAMM до 25 км, кожна пускова забезпечує, звісно у випадку щільного радіолокаційного поля огляду завдяки іншим засобам, закриття зони діаметром до 50 км. У випадку, якби всі пускові були б "прив'язані" лише до власної РЛС комплексу, то всі б вони мали розміщуватись у 50 км зоні радіоогляду базового радара. Аналогічне досягається завдяки системі RIG-360 яка зараз тестується та дозволяє "відв'язати" від базової РЛС ракету MSE від Patriot PAC-3.
Але відносно відбиття комбінованої ракетної атаки й особливо враховуючи те, що вона може бути далеко не єдиною, не менше значення отримає кількісні й вартісні показники. Як приклад наводиться система Patriot, її можливості звісно цілком дозволяють знищувати крилаті ракети та "літако-снаряди" типу Shahed 136. Але вартість ракети MSE для Польщі виявилась на рівні 6,26 млн доларів за одиницю (30 млн злотих за одну ракету MSE). І їх всього поки закуплено 208 одиниць. Ракети CAMM звісно дешевші - 1,67 млн доларів (8 млн злотих за одну ракету CAMM).
Тому у польському виданні пропонують взагалі не розглядати Patriot, як елемент протиповітряної оборони, а цілком логічно зазначають, що його головна роль - протиракетна оборона і знищення балістичних ракет. Щодо ракет CAMM, то також зроблено абсолютно вірне припущення, що РФ вхопила ідею застосування Shahed-ів для вимивання запасів зенітних ракет й на це необхідно відповідно реагувати.
І для цього можливо на повну використати досвід України, який довів, що для перехоплення крилатих ракет можливо використовувати розрахунки з ПЗРК. І Defence24 навіть нагадало, що аналізувало цю можливість ще у 2017 році, але зустріла тоді зустріла цілий шквал критики. Єдина умова перехоплення крилатих ракет - це максимальна ефективність управління та координації, коли оператор ПЗРК точно знає де, коли та з якого курсу буде летіти ракета.
Зазначимо, що в оператора насправді є лише близько 7 секунд для того, щоб здійснити пуск і, якщо ракета вже пролітає, а ПЗРК ще не приведений до бою та не вийшов "на режим", то знищити ціль не вийде, бо вона вийде за межі ураження. У випадку Польщі ситуацію можуть трохи виправити ЗРК Poprad, які використовують ракети Grom або Piorun та мають власну оптико-прицільну станцію наведення.
Зазначається, що досвід України демонструє, що списувати артилерійські системи також зарано і ZSU-23-4MP Biała, яка є модернізацією радянських 23-мм ЗСУ-23-4 "Шилка" шляхом встановлення замість РЛС телекамери та тепловізора, а також інтеграції чотирьох ракет Grom успішно будуть знищувати цілі. І, в першу чергу, артилерійським вогнем. Але ще більш ефективними можуть бути артилерійські системи з програмованими боєприпасами.
Водночас треба зазначити, що поляки виключили зі свого аналізу ще один компонент свої протиповітряної оборони - винищувачі. Якщо навіть не брати до уваги майбутні 32 машини п'ятого покоління F-35, які були закуплені у 2020 році за 4,6 млрд доларів та будуть розгортатись з 2026 року, то треба згадати про 48 F-16 та законтрактовані 48 корейських легких винищувачів KAI FA-50.
Можливо доволі довго дискутувати на тему, чи справедлива ціна за корейський легкий винищувач у 58 млн доларів, але треба визнати, що FA-50 навіть лише з ракетами AIM-9 виглядає, як чудовий кандидат на мисливця за крилатими ракетами та Shahed-и. Особливо у версії FA-50 Block 20 у версії з радаром AN/APG-83 чи AN/APG-84 від F-16V та F/A-18.
І тепер рішення закупити ці машини з доволі низькою вартістю льотної години та, у будь-якому випадку, обмеженими можливостями, як повноцінного винищувача, виглядають абсолютно логічним та прагматичним.
