Україна – новий геополітичний центр світу, але не «пуп Землі»
Через зміну регіонального лідера на місце РФ прийдуть Україна і Польща. Союз Києва і Варшави не несе загрози існування для наших сусідів.
Якщо говорити про перспективи нашого географічного регіону, то, здавалося б треба починати з України. Втім, Україна – центр, при тому не тільки географічний, а й геополітичний.
Навколо нас наразі все крутиться та вертиться, передовсім тому, що ми стоїмо, що дає можливість іншим країнам скористатися моментом і вирішити свої геополітичні, політичні, стратегічні та безпекові питання. Тому почну з інших.
Розпочну з Молдови. Маленька країна, з обмеженими ресурсами та окупованою територією, без виходу до моря та стратегічною невизначеністю, Молдова не прагне вступати до НАТО, у неї не прописано це у Конституції, як у нас.
Проте, у неї є доволі потужний союзник – Румунія, яка фактично встановила над Молдовою свій військово-політичний протекторат. Вона вступиться за неї в разі військової агресії, а в плані політики саме Румунія допомагає Молдові з адаптацією законодавства під стандарти ЄС.
Про що говорити, якщо парламенти Молдови та Румунії проводять спільні засідання?.. Тож, наступного року передбачаю продовження поглиблення інтеграційних процесів у Молдові, проте не в ЄС, а в Румунію, тим більше що не секрет: юніоністські настрої в Молдові доволі потужні.
Для цього буде вирішено і питання Придністров'я, при тому, як то кажуть, «ви й не помітите», наскільки раптово та швидко воно буде вирішено. Тож, підсумовуючи цю частину скажу, що наступного року ми станемо свідками створення серйозного фундаменту для розширення кордонів Румунії.
Практично теж саме стосуватиметься нашого ворожого сусіда – Білорусі. От тільки її інтеграційні процеси відбуватимуться під дулами російських автоматів, адже інтеграція в РФ по іншому не відбувається.
Погоджуюсь із висновками Інститут дослідження війни (ISW) стосовно мети візиту Владіміра Путіна до Мінська. Так, він схилятиме Аляксандра Лукашенка до тотальної інтеграції в Союзну Державу для того, щоби хоч щось подарувати охлосу на Новий Рік.
Навряд це вдасться одразу, втім фундамент на 2023-й рік буде закладено, а далі, як я казав ще у липні 2021-го року – "аншлюс Австрії", себто Білорусі. Саме через нас, Путін цьогоріч скасував не тільки звернення до Федеральних зборів, не тільки щорічну пресконференцію і не тільки новорічний прийом у Кремлі.
Він скасував "святкування" 100-річчя створення СССР 30.XII.2022. Як думаєте, якби первинний план про "бліцкриґ" з 24.II. спрацював – він відмовився б? – Ні, була б така помпа на весь світ, що «мама помагай», а так...
Проте, у січні 2023-го війна ще не завершиться і саме через це ми будемо укріплювати наявні союзи, можливо розширювати їх, а можливо і створювати нові. Передовсім, мова йде про наш альянс із Польщею, який усіляко пробують розхитати росіяни.
Практично і фактично, він нагадує союз Румунії та Молдови, проте якщо там є домінанта, (Румунія), у нас із Польщею паритет. Польща стала надійним тилом для наших людей, а також надійним хабом для військово-технічних та фінансово-економічних питань.
В усіх цих питаннях, передбачаю поглиблення інтеграції, можливо із залученням до цих процесів Литви, Латвії, Словаччини та Чехії. Назвемо цей союз "Три пари", умовно звісно, і саме у цьому Союзі вбачаю певні гарантії для нашої Держави до моменту нашої перемоги та вступу до НАТО.
Узагальнено, вважаю, що 2023-й рік для нашого географічного регіону хоч і буде напруженим та сповненим різноманітних подій – він не буде настільки страшним і складним як 2022-й; передовсім через зміну регіонального лідера. На місце РФ прийдуть Україна та Польща, а ми не несемо загрози існування для наших сусідів.
Автор – Назар Приходько, політолог-міжнародник і військовий експерт
