Україна втрималася, а гривня застигла: що далі?
На тлі російської воєнної агресії Україна мусить наростити обсяги власного експорту, а не існувати лише коштом імпорту і подачок Заходу.
Як ми й очікували, у серпні дефіцит торговельного балансу скоротився завдяки зменшенню обсягів імпорту пального, так і через початок роботи "Зернового коридору", який лише наприкінці місяця вийшов на високу потужність вивозу зерна.
У серпні 2022 року Україна продала товарів на $3,36 мільярда напротивагу $2,95 мільярдам у липні; імпортували ж товарів менше, у серпні на $4,41 мільярда напротивагу липневим $4,52 мільярдам.
Негативне сальдо торгівлі (дефіцит торговельного балансу) за серпень склав близько $1 мільярда, адже для порівняння, це на 33% (або близько $500 мільйонів) менше, аніж у липні.
У вересні зерновий коридор запрацював на повну, тож варто очікувати ще більшого скорочення дефіциту торговельного балансу, проте він все одно лишатиметься дефіцитним, але скорочення дефіциту знизить тиск на національну валюту та резерви.
Стосовно довоєнного періоду, наш експорт залишається низьким і у серпні склав трохи більш ніж половини від довоєнних обсягів, натомість імпорт скоротився на 29% порівняно з довоєнним часом.
Основний імпортний товар – пальне, яке ми імпортували і до війни (причому дуже багато у країн-ворогів), проте тоді ми мали хоч якесь вітчизняне виробництво; зараз через руйнування НПЗ – не маємо.
Навіть, якщо Україна вийде на максимально можливий обсяг вивозу зерна (перевірки у Туреччині знижують пропускну здатність), ми все одно не зможемо наблизитися до довоєнних показників щомісячного дефіциту торгівлі, оскільки інший сектор нашого експорту, а саме металургія, зараз простоює через логістичні проблеми.
Певно, з часом, коли з елеваторів буде вивезено торішній урожай, буде повністю завезено цьогорічний і почнеться його поступове відвантаження – може тоді українські металурги отримають залізничний коридор для вивозу своєї продукції; бо врожай, на відміну від руди, чекати не може.
Варто додати, що до війни дефіцит торговельного балансу по товарах для нашої країни був звичайною справою, оскільки до війни ми витягували на торгівлі послугами; так-так, тими самими айтішніками, креативними агентствами, авіакомпаніями та іншим.
Але з початком повномасштабної війни дуже багато українців виїхало за кордон і почало витрачати там свої гроші, у тому числі на послуги, що призвело до дефіциту й у цій статті.
Зараз наша головна мета має бути максимально збільшити обсяги експорту і максимально наростити активність в ІТ-секторі, який показав свою стійкість та мобільність у часи війни, тобто необхідно зменшити дефіцит торговельного балансу до мінімуму.
Автор – Валентин Краснопьоров, засновник громадської ініціативи "Останній Капіталіст"
