Українці не заслужили цю війну

(Текст подано мовою оригіналу зі збереженням авторської стилістики без виправлень і скорочень. Увага! Присутня ненормативна лексика).

Моє покоління, яке раділо "кіндеру" на свята, те яке збирало жуків на картоплі замість розвиваючих монтесорі-х*йорі, яке звикло, що робота, а точніше "х*яринг" – кращий психолог – уж точно не заслужило лежати зараз у могилах. Точно не заслужило топтати багно в окопі.

І точно не заслужило повторити долю прабабабці, ставши вдовою до 30. Наше покоління робило дві революції, вигрібало війну з 2014-го і пішло о 7-й ранку брати військкомат 24.II.2022.

Не народ тупий, не земля якась проклята і точно не варто тужити за «країною, яку ми проср@ли в 1991 році, що за рівнем ВВП лише в 5-7 разів поступалась Китаю». Вона була нежиттєздатна без ринкових реформ і чіткої відповіді на питання: «Куди рухаємось?».

Це був труп, який треба було поховати й забути, а не оживляти його ще 30 років, як Франкенштейн зшивав різні ноги і голову... Я чула таке від бабок-комуністок на Печерську, маршрутці "Лохвиця-Київ" колись, але не від молодою людини, яка позиціонує себе як успішного бізнесмена.

Ми не заслужили цю війну. Однак це страшний подзвін по тому, що в велику політику на гарматний постріл не можна пускати "тимчасово безробітних людей", які ніколи не мали стосунку до політики.

Що накуй дешевий газ із РФ, якщо ціна його – віддати ракети високої дальності й стратегічні бомбардувальники. Що можна поекономити на серіалах і дорогах, коли у тебе мають бути у пріорітеті міномети та боєприпаси.

Що мова важлива і що пам'ятники, під якими призначаєш побачення – теж мають сенс. І що якісь родичі з болотяних єбенів не мають бути для тебе авторитетом...

Я би не стала гучно заявляти про національну невдячність. Адже випад проти Бена Воллеса і Великої Британії був випадом одної приватної особи, яка ще до великого вторгнення видала пасаж: «Ето ваше панібратство! Я прєзідєнт, Міша».

Цей випад щодо Воллеса огидний, але зробила його одна особа, а не 37 мільйонів. Ти не можеш чекати змін від інших людей, не всі ж люди сміливі, не всі мають сили на те, аби вийти із зони комфорту.

Так само лиш дрібка людей володіє навичками лідера: і піде, і зробить. І добре, коли на ними підуть інші, але якщо скиглити в інтернеті, що "народ нікчемний" – ніяких змін і не буде.

Днями дивилась архівне відео інавгурації Віктора Ющенка на Майдані, він привітався до юрби: «Слава Україні!» – у відповідь мовчання. У 2018, коли це вітання запровадили в ЗСУ – скільки лютого трешу неслось, що це "нацизм", "фашизм" і "молодчики" Бандери та Шухевича.

Однак зараз я часто чую з нижнього поверху, коли «Героям Слава!» вітаються під магазином розливного пива і барбершопом. Токсичне, не токсичне середовище – рубай своє.

За справжнім хистом і якісним бізнес-планом приходить успіх, і тоді ті, хто не вірив і хейтив – заткнуть пельку. «Візьми і зроби!», – як висіло колись на біг-борді одної політичної сили, але реально зроби, а не язиком.

Ніхто не заслуговує на війну! Війна не додає ні молодості, ні краси, ні здоров'я, бо війна – це біль, який не лікує ні час, ні кабінети лікарів...