Очікування завершення війни чужинцями шкодять Україні
Рік, що минув, був дуже складним і не простим для нас. Жорстокий ворог кинув на Україну всі свої сили, щоби знищити її, але не склалося.
Ми всі хочемо завершення війни та це бажання може бути використаним проти нас нашими ж ворогами, недругами, противниками, критиками (не лише однією РФ). Очікування! Оце ось і є головна загроза.
У народі кажуть, що очікування смерті — гірше самої смерті. Очікування завершення війни без наших надзусиль для цього, очікування на Дональда Трампа, віра у пророцтва мольфарів, арєстовічів, гордонів може створити ситуацію психологічного надломлення у тилу.
Відтак, це неминуче вплине на фронт, не лише на тил. КГБ/ФСБ також знає про це, розуміє і робить все аби запрограмувати подібні очікування, не справдження яких щоразу лише посилювати психологічний злам.
Тому тил у 2025 році буде не менш важливим і не менш вразливим, ніж фронт. Психологічно тил розвалити простіше ніж фронт, ось, чому нам слід бути готовим до спроб такого розвалу.
Що робити у цій ситуації, яка склалася в Україні та довкола на континенті? Відверто кажучи наукових рецептів тут немає, хіба що узагальнення на основі спостережень і широкої ретроспективи:
- Думай глобально, дій локально.
Ніби банальне гасло, але воно вкрай важливе для нашого виживання. Ми маємо розуміти, що ця війна не є війною за території чи ресурси; це війна на знищення, тому наше замирення тут може бути лише тимчасовим.
Умовний Болівар не винесе двох. Аби перемогти ми, кожен, кожна сім'я, передусім маємо вижити — тому маємо дбати за власне здоров'я, за власну безпеку, за організацію власного життєвого простору.
Сподіватись на себе і не витрачатись на не потрібне: що можна відремонтувати — ремонтуємо, що можна виростити — вирощуємо. Зекономлені кошти на допомогу фронту, своїм друзям, родичам на фронті, волонтерам, яких знаємо, виробникам дронів, які є реальними...
- Не вірте простим рішенням та приємним фразам.
Не дивимось YouTube, TikTok, Telegram, Instagram, Viber тих, хто заколисували вже нас «2-3 тижнями» чи «2-3 місяцями». Розуміймо, що вони просто банально на нас заробляють.
Почитайте тих, кого знаєте особисто, тих, хто дорожить репутацією, а не хайпом. Розуміймо, нема простих рішень складних проблем, оскільки дійсно нема рецептів вирішення того з чим раніше не зустрічались.
Тому тут будуть різні дії, різні результати, у тому числі негативні. Але лише через дії можна намацати шлях у хаосі, який для нас не зрозумілий.
- Не творіть із друзів ворогів, краще оберни ворога на друга.
В умовах страшних психологічних тисків, коли ми не можемо прямо вбити ворога, який приніс нам війну і смерть, ми є достатньо не стійкими та можемо вилити свою злість не нашого прямого ворога, а на сусіда, друга дитинства, колегу по роботі. Все лише через те, що він/вона сьогодні сказав/ла щось таке, яке мені/нам не подобається.
Не варто цього робити. Старі люди колись говорили так: «Хочеш сказати якусь неприємність людині, звернись до Бога і скажи: Боже дай сили змовчати».
Багато хто, із ким ми сьогодні у напружених стосунках насправді є такими ж як ми, просто наші стосунки стають напруженими через категоричність наших суджень і бажання аби ті, хто біля вас думали так само, як і ви. А варто зрозуміти, що ми різні й те, що один розуміє відразу, другий має пережити, переосмислити.
Не кажіть: «То дурня!» чи «Що ти верзеш?». Застосування зворотів «на мій погляд», «ймовірно», «я припускаю» вирішує багато у взаєминах, спробуйте.
- Не вважайте, що «всі хапуги», «крадуть на війні», «держава винна», «держава не дає», — не узагальнюйте.
Нас підштовхували та підштовхують до того, що ніби то у нас все розкрадається, всі держслужбовці хапуги, що держава нічого не може організувати і нічим не може забезпечити фронт. Це не так.
Подумайте, якби це було б так, нашої держави б уже не було. Багатократно сильніша росія уже б змела нас у прірву смерті; кожна інформація про корупцію чи хапугу має конкретне прізвище.
Серед десятків тисяч держслужбовців зовсім небагато взагалі мають змогу красти, а краде ще менший відсоток чи крадуть на війнах у інших країнах? Крали й крадуть завжди!
Адже завжди є люди, які в складні часи намагаються швидко розжитись на ситуації. Тому під час війни часто діють спеціальні суди, які жорстко реагують на це, але навіть вони не гарантують відсутність цього ганебного явища.
- Віра, надія, любов.
У ці складі часи нам точно потрібна віра у нашу спільну справу, у нашу перемогу. Віра та наша напружена робота, це те, що дає надію вижити і перемогти. А перемога нам потрібна для того, аби любити життя, своїх рідних, своїх коханих, свою Батьківщину.
