Україною шириться соціальне лицемірство
Позаправова держава мала б бути готова до такого ганебного явища. Це ж постсовєцька країна, де кожен не дурніший за суддю і прокурора...
В Україні, на жаль, набирає рух мода на соціальне лицемірство. Це коли суспільство чи держава "сонечку" винно все, а "сонечко" їм нічого і зараз "сонечко" це доведе.
Почалось наче з нормального правозахисту – протидія свавіллю ментів старої закалки, профспілкові мітинги, тощо. В якийсь момент, втім, перейшли непомітну межу і от уже хлопи спеціально провокують ментів на камеру, хамлять та збиткуються:
- Мітінги за право не виплачувати кредити.
- Мітинги за право їздити на тачках з литовськими номерами, ввезенними через дірку у законодавстві.
- Антиковідна істерія.
- Боротьба із мобілізацією.
- Суддя, який визнає, що в Україні немає влади та законів.
- Ну, і зовсім секти на кшталт "суверенних людей".
Примітно, що часто це одні й ті ж люди. Одні й ті ж адвокати вчора відмазували від масок, а сьогодні від мобілізації, а коли не одні й ті ж люди, то одні й ті ж патерни.
Від Коцаби до Заволоки, від Ломтадзе, що у Маріуполі 2 роки тому "АТБ" сокирою рубав, бо його самку попросили маску надіти, до сьогоднішнього Сілогави, – вони ж як блізняшки, їх же переплутати можна. Особливо примітно, що у низки з них вуха ростуть від російської сраки.
Держава – спільний проект, ми всі в ньому інвестори, а не тільки вигодонабувачі. У нас є права, але в нас є й обов'язки, хто сподівається мати права, але обов'язки спихнути на інших, хай потім не ображається.
