Віднайдено таємні протоколи першої «Стамбульської угоди»
Йдеться про двосторонній мирний договір між Річчю Посполитою й Османською імперією. Він офіційно завершив Хотинську воєнну кампанію.
Відповідним архівним документом із медіаагенцією «Останній Бастіон» поділився козакознавець, доктор історичних наук, учасник бойових дій Тарас Чухліб. Дослідник стверджує, що таємні статті між Варшавою і Стамбулом вирішували долю козацької України XVII століття.
Текст Хотинської мирної угоди 1621 року давно відомий дослідникам, але тільки зараз академічна спільнота отримала доступ до секретних протоколів. Виявилося, що їх запропонували представниками польського короля Жиґмонта III делегації від султана Османа II.
Окрема цікавинка, що у цьому офіційному дипломатичному міжнародному документі вживається назва «Україна» (Ucraina) поряд із назвою Волоського князівства (Principatus Valachiae). Оригінал зараз зберігається у Теках Нарушевича варшавської Бібліотеки Народової.
«Перед вами історичний документ, який називається «Пункти до укладення миру із Султаном Турецьким». У ньому 7 пунктів, але цікаво, що перші 2 стосуються безпосередньо нашої України. Наведу їх нижче у перекладі:
- Козаки, щоби не мали можливості на Турецьку державу нападати і її землі, а щоби цього свавільства не допустити...
- Султан Турецький, щоби не освоював, ані будував замки в Україні, ні у Волощині (нині південна чатсна Румунії — прим. ред.), понад ті, котрі зараз має...
Бачите, на скільки важливою була тогочасна геополітична роль нашої України! Але знаєте, що вражає? Та те, що тогочасні поляки, просто «здали» нас туркам. Адже у Хотинській війні 1621 року основну роль відіграли українські козаки, яких було 42 000 шабель, а поляків із литовцями ледве набралося 31 000 вояків. De jure нашому козацтву заборонялося воювати турецькі міста і фортеці, проводити військовий промисел та здобувати собі «козацький хліб». От вам і західні союзники», — заявив Тарас Чухліб.
Як і годиться, медіаагенція «Останній Бастіон» закликає читачів пам'ятати про те, що оцифрована науковцями спадщина українського етнографа Хведора Вовка допомагає наново відкривати минуле. Зокрема, історію рідної Полтавщини.
