Місто козаків і шляхти: Кременчук у XVIII столітті
Оцифрована науковцями спадщина етнографа Хведора Вовка допомагає наново відкривати минуле. Зокрема, історію рідної Полтавщини...
Хведір Кіндратович Вовк (1847-1918) є відомим українським антропологом та археологом, який народився у селі Крячківка поблизу Пирятина, здобув освіту в Одеському та Київському університетах. Його спадок величезний — понад 600 наукових праць.
Наш земляк досліджував антропологію українського народу, відкрив Мізинську стоянку часів палеоліту. А ще Хведір Вовк зібрав значну колекцію оригінальних фотографій та фотокопій краєвидів, пам'яток архітектури портретів з України та багатьох країн Європи.
Серед його спадщини є дві світлини (див. вище та нижче — прим. ред.), що привертають увагу дослідників історії Кременчука. Це — фото з альбому акварелей відомого художника Михайла Іванова.
Михайло Матвійович Іванов (1748-1823) був акварелістом, майстром пейзажного живопису, багато мандрував. 1780 року Іванов отримав від Петербурзької академії мистецтв відрядження до князя Грігорія Потьомкіна, який на той час керував Новоросійською губернією з центром у... Кременчуці!
За завданням князя, художник малював «усі місцевості та події, будь-чим примітні». Перебуваючи в Кременчуці, Очакові, Ізмаїлі та інших містах, Михайло Іванов зробив багато малюнків, значна частина яких не збереглася до нашого часу; вважався втраченим і альбом акварелей, де були й малюнки з Кременчука.
Як ми тепер знаємо, принаймні, дві акварелі збереглися на чорно-білих фотографіях у колекції Хведора Вовка. Обидва малюнки підписані безпосередньо автором російською мовою: «В Кременчуге».
На першому малюнку бачимо кременчуцьку вулицю, що виходить на площу з церквою на дальньому плані. Праворуч на передньому плані — група людей, що зібралася навколо столу перед будинком.
На столі: гончарні вироби та інший крам. Жінка сидить біля столу на стільці, ліворуч від неї стоїть чоловік; їхні погляди звернені до двох покупців.
На іншому боці вулиці — два будинки; привертає увагу стовп із ліхтарем на ньому. Наприкінці вулиці — дві фігури схилилися над криницею-журавлем.
Звертає на себе увагу й храм. Можна розгледіти дзвіницю та частину церкви, вони оточені високим парканом та кількома будівлями.
На другому ж малюнку бачимо іншу вулицю. На передньому плані — два стовпи з ліхтарями та дерев'яний міст, вздовж якого рівчак та дерев'яна кладка через нього.
У кінці мосту – тріумфальна арка, а за нею ми вже не бачимо міської забудови, лише дерева. Можливо, художник зобразив в’їзд до Міського саду.
Автор — Володимир Ейсмонт, журналіст, краєзнавець, громадський діяч
