Місто козаків і шляхти: Кременчук у XVIII столітті

ПОЛТАВА
11 січня, 13:48
Місто козаків і шляхти: Кременчук у XVIII столітті

Оцифрована науковцями спадщина етнографа Хведора Вовка допомагає наново відкривати минуле. Зокрема, історію рідної Полтавщини...

Хведір Кіндратович Вовк (1847-1918) є відомим українським антропологом та археологом, який народився у селі Крячківка поблизу Пирятина, здобув освіту в Одеському та Київському університетах. Його спадок величезний — понад 600 наукових праць.

Наш земляк досліджував антропологію українського народу, відкрив Мізинську стоянку часів палеоліту. А ще Хведір Вовк зібрав значну колекцію оригінальних фотографій та фотокопій краєвидів, пам'яток архітектури портретів з України та багатьох країн Європи.

Серед його спадщини є дві світлини (див. вище та нижче — прим. ред.), що привертають увагу дослідників історії Кременчука. Це — фото з альбому акварелей відомого художника Михайла Іванова.

Михайло Матвійович Іванов (1748-1823) був акварелістом, майстром пейзажного живопису, багато мандрував. 1780 року Іванов отримав від Петербурзької академії мистецтв відрядження до князя Грігорія Потьомкіна, який на той час керував Новоросійською губернією з центром у... Кременчуці!

За завданням князя, художник малював «усі місцевості та події, будь-чим примітні». Перебуваючи в Кременчуці, Очакові, Ізмаїлі та інших містах, Михайло Іванов зробив багато малюнків, значна частина яких не збереглася до нашого часу; вважався втраченим і альбом акварелей, де були й малюнки з Кременчука.

Як ми тепер знаємо, принаймні, дві акварелі збереглися на чорно-білих фотографіях у колекції Хведора Вовка. Обидва малюнки підписані безпосередньо автором російською мовою: «В Кременчуге».

На звороті фотографій архіву Вовка позначено, що вони зроблені з альбому Іванова кінця XVII століття.

На першому малюнку бачимо кременчуцьку вулицю, що виходить на площу з церквою на дальньому плані. Праворуч на передньому плані — група людей, що зібралася навколо столу перед будинком.

На столі: гончарні вироби та інший крам. Жінка сидить біля столу на стільці, ліворуч від неї стоїть чоловік; їхні погляди звернені до двох покупців.

На іншому боці вулиці — два будинки; привертає увагу стовп із ліхтарем на ньому. Наприкінці вулиці — дві фігури схилилися над криницею-журавлем.

Звертає на себе увагу й храм. Можна розгледіти дзвіницю та частину церкви, вони оточені високим парканом та кількома будівлями.

На другому ж малюнку бачимо іншу вулицю. На передньому плані — два стовпи з ліхтарями та дерев'яний міст, вздовж якого рівчак та дерев'яна кладка через нього.

У кінці мосту – тріумфальна арка, а за нею ми вже не бачимо міської забудови, лише дерева. Можливо, художник зобразив в’їзд до Міського саду.

Ці світлини акварелей Іванова з архіву Вовка – ще один яскравий штрих до історії Кременчука.

Автор — Володимир Ейсмонт, журналіст, краєзнавець, громадський діяч

Місто козаків і шляхти: Кременчук у XVIII столітті_1
вибір редакції
Читайте також:
Опінії
Значне відставання від Заходу і соціально-економічна криза стали поштовхом до появи вишу у нашому місті. Його двері відкрилися перед війною.
14 жовтня, 13:43
Історія
Про службу одного із розвідників Білицької громади ледь відомо, але цивільне життя захоплює. Чоловік вдерся у довіру більшовиків і нацистів.
08 жовтня, 13:44
Опінії
Нова економічна політика СССР оповила поневолені Москвою народи ілюзію демократизації. Подібне відчули на собі навчальні заклади України.
06 жовтня, 09:27
Опінії
Кінець 1920-х років — останній акорд демократичності в освіти окупованої більшовиками України. Почалася тотальна комуністична пропаганда.
22 вересня, 09:27
Опінії
Перемога більшовиків у війні за Україну кинула освіту у вир марксизму та репресій. Окупанти насаджували поневоленому народові свої догми.
08 вересня, 09:27
Опінії
Період 1920-1930-х років ознаменувався новими експериментами в освіті. Окуповану більшовиками Україну перетворили на піддослідного щура.
01 вересня, 09:23