Як зберегти стосунки під час війни?
Дехто з українців щось втратив через цьогорічну російську агресію. Кожна втрата – це горе, звичайне людське горе!
«Ще трохи й ми всі приб'ємо один одного», «я ненавиджу війну, через неї ми зараз починаємо ненавидіти один одного», «якщо я зараз не поїду, ми більше ніколи не будемо нормально спілкуватися»...
Ці всі фрази все частіше лунають у кабінетах психологів, адже через війну чимало українських сімей змушено живуть кількома поколіннями заразом – мати та батько, їх дорослі діти, онуки, а іноді навіть прабабусі та прадідусі.
Не дивно, що кількість та складність внутрішньосімейних конфліктів швидко зростає, але чому ж так складно жити разом зараз?
Через етапи горя (злість, заперечення, депресію та інші стани) потрібно пройти, це складні емоції як для тих, хто їх відчуває, так і для тих, хто знаходиться поруч.
Крім того, ваші батьки або діти, з якими ви давно не жили разом, могли дуже змінитися, також іншими стали побут, порядок дня та сам спосіб життя.
Додайте до цього неможливість хоч ненадовго усамітнитися – у людини наростає почуття, що вона більше собі не належить, відтак постає питання: «Що з цим робити?».
Пропонуємо наступний порядок дій:
- Слід почати говорити.
Це складно, якщо ви раніше не говорили членам родини про свої почуття та переживання, але зараз потрібно дати вихід емоціям. Треба пояснювати, що подобається, а що ні, та шукати компроміси разом.
- Обговоріть усі родинні обов'язки та відповідальність.
Розпишіть усе по пунктах та розділіть між членами сім'ї. Під переліком можна навіть поставити підписи та повісити його на стіні.
- Дайте собі час "поза сім'єю".
Наприклад, не обов'язково разом снідати, обідати та вечеряти. Якщо ви не їли всією родиною до війни, то і зараз це робити не треба.
- Згадайте та використовуйте ті варіанти спільного дозвілля, які подобаються вам усім.
Наприклад, родинні прогулянки або перегляд фільмів.
- Не накопичуйте негатив.
Краще виявляти емоції частіше, але у "легкій" формі, не чекаючи на вибух емоційної "бомби".
- Обговорюйте плани на майбутнє.
Власне, мрійте, вірте, діліться думками з найближчими! Плануйте спільне майбутнє.
Автор – Ольга Корбут, фаховий психолог-практик
