Якщо Україна впаде, то росія матиме новий імпульс для агресивної експансії
Те, що ми переживаємо зараз – не просто наша відкладена війна за незалежність. Це ще й останній акт розпаду четвертої з російських імперій.
Слід визнати, що якщо Україна впаде (насправді вже ні, цей Рубікон нами успішно перейдено), то росія отримає новий імпульс для розширення і вийде на чергове коло імперіалізму. Але оскільки наша перемога видається неминучою, то й розпад росії – питання часу.
І цього разу, можливо, відваляться не якісь далекі околиці, а частини "ядра". А це означатиме, що під загрозою опиниться саме поняття "росії".
Росія без Кавказу цілком реальна, росія без Поволжя (так званий регіон Ідель-Урал – прим. ред.) теж можлива. Але чи може існувати власне "Росія" без Уралу та Сибіру?
Але навіть, якщо цього не станеться, навіть якщо території з переважними російським населенням нікуди не підуть з єдиної держави, великий цикл історії росії все одно завершиться. 500 років тому зусиллями князя Івана III, вже тоді прозваного "Великим", зі звичайного феодального князівства постала не просто централізована авторитарна держава, постала нова імперія.
З нею дуже швидко довелося рахуватися всім сусідам. І хто б потім не опинявся при владі – інші князі, царі, імператори, генсеки чи президенти – і внутрішній устрій, і зовнішня політика Московії-Росії майже завжди залишалися незмінними.
Але сьогодні з'явився хай не перший, але найбільш ймовірний шанс, що все це припиниться. Що з Владіміром Путіним піде у небуття остання з російських імперій, а на її місці – після рік крові та поту – постане звичайнісінька середньостатистична країна.
Країна-уламок, оточена з усіх боків ворогами. Тому що сил на будівництво п'ятої імперії у росіян уже не буде!
Здається, книга історії Росії (точніше – історії російського імперіалізму, що 500 років було одним і тим самим) близька до завершення. І Путін готується перегорнути її останню сторінку, ну, а ми маємо йому із цим допомогти.
Автор – Сергій Громенко, кандидат історчиних наук і громадський діяч
