Ярослав Грицак: українська нація – це парк, а росіяни – захаращене болото
Від природи українці наділені геном свободи та справедливості. Натомість наші північно-східні сусіди тяжіють до покірності сильній руці.
Про це у розлогій бесіді-лекції для учасників "CEO Club Ukraine" наживо розповів доктор історичних наук, професор Ярослав Грицак, передає медіаагенція "Останній Бастіон".
На основі архівних джерел чинний директор Інституту історичних досліджень Львівського національного університету імені Івана Франка показав, чому українці ніколи не були "братами" чи часиною "спільного народу" з росіянами.
«Для мене є принципова різниця між народом і нацією. Українці можуть бути і народом і нацією. Вони були і тим, і тим. Народ – це щось таке, яке росте як трава, як хащі, як кущі, як дерева в лісі. Наприклад, ті ж таки росіяни. Живуть собі на залишках дрімучих боліт, але щоразу потребують догляду. А те, що росте вегетативно, – якраз і не потребує догляду, само по собі росте. Має життєздатну силу. Його пробують знищити, а воно проростає після кожної катастрофи. І український народ існує близько 1000 років. Отже, якщо народ – це трава, то нація – газон. Якщо народ – це хащі, то нація – це парк. Це потребує безперервного догляду.
Чому забороняли українську мову? Бо після виходу "Кобазаря" Тараса Шевченка царський міністр Пьотр Валуєв зрозумів, що якщо так далі піде, то український народ стане нацією. Бо однією з ознак нації є мати свою високу власну культуру, літературу, театр, академію. А друга річ, це коли нація має власну культуру вона також має власні політичні права. І це означає якщо українці починають будувати свою власну націю, то вони починають будувати свою власну державу. Власне граф Валуєв боявся, що українці переростуть в націю, відділяться від росії й тоді прийде кінець російській імперії», – висновує Ярослав Грицак.
Насамкінець "Останній Бастіон" нагадує читачам, що "русскій мір" – це війна у будь-якому вигляді, так прямо говорять проповідники цієї псевдоідеології.
