За ким дзвонить дзвін апокаліпсиса?

Історія України у війні цивілізації проти дикунства налічує не одну тисячу років.

Від невідомих подій, ще до Русі, коли наші пращури побудували тисячі кілометрів укріплень, знаних як Змієві вали, так і подальше стримання дикунських орд століттями.

І якщо подивитися ширше, то зараз триває війна не просто за незалежність і соборність нашої держави, а загальна світова війна демократії проти диктатури, цивілізації проти дикунства, де ключову роль відіграє саме Україна.

Україна та цивілізований світ – з однієї сторони, натомість росія та всі диктатури – з іншої.

Так, Північна Корея постачає снаряди та боєприпаси до РФ, Іран – безпілотніки-камікадзе та ракети, комуністичний Китай підтримує дипломатично та економічно тощо.

І якщо бойові дії проходять лише на території України, то в цілому ця світова війна йде на всіх фронтах – економічному (санкції та обмеження), промисловому, інформаційному, дипломатичному, геополітичному і навіть у спортивній площині.

У цьому контексті дивує, що Україна досі має дипломатичні відносини з Іраном, а на товари та продукцію, походженням з Ірану не накладено ембарго.

Жодні попереджувальні обмеження, наприклад, тарифні на імпорт товарів чи обмеження щодо інвестицій не запроваджені щодо Китаю.

Невже влада так і не навчилася бути суб'єктом зовнішньої політики, і навіть попри війну провінційність та меншовартість не дозволяють дивитися на події трошки ширше?..