Зе-перейменування України — велика профанація державності
Людина, яка перейменувала себе на Люсю, нині пропонує перейменувати Україну; то яких ще реформ вам бракує?
Це цілком "лоґічний" крок після помпезно-карикатурних ініціатив команди Володимира Зеленського з прийняття великого герба і збільшення ланок у президентському орденському ланцюзі.
Таку думку на своїй публічній сторінці у Facebook оприлюднив депутат Дніпропетровської обласної ради від партії "Європейська Солідарність" Андрій Денисенко.
За словами опозиційного політика, відсутність змістовних змін і реальних реформ підмінюється зміною форм, забалакуванням і розцяцьковуванням себе улюблених разом із державними інституціями.
«З приводу "ініціативи Арестовича", яка не ліпша сізіфових зусиль окремих прекраснодушних громадян з перегортання прапору чи зміни слів державного гімну, то офіційне найменування України Руссю — явно не найкращий метод боротьби з Росією за руську спадщину, яка і без того належить Києву, а не Москві. Замість цього офісним мрійникам з Банкової варто було б забезпечити якісну військово-політичну, фінансово-економічну та ціннісно-моральну перевагу України над Московією, спираючись на західний, європейський цивілізаційний вибір, остаточно зроблений саме в руську добу. Перейменувати ж у теперішні часи Україну на Русь-Україну — це все одно, що перейменувати Францію на Гало-Франконію, Румунію — на Дако-Романію, Італію - на Латино-Італо-Романію», — переконаний Андрій Денисенко.
Депутат Дніпропетровської облради додає, у випадку з Україною, Русь — лише один з етапів її етно- та державоґенезу, що розпочався задовго до завоювання слов'янських племен варягами-руссю і не зупинився після виплиття на поверхню піни всіляких арестовичів.
Між тим, як раніше вже інформував "Останній Бастіон", фруктова декомунізація продовжує торувати собі шлях українською топонімікою, зокрема й у Полтавській області.
