У Старих Санжарах на Полтавщині перейменували 3 вулиці та 2 провулки
Фруктова декомунізація продовжує торувати собі шлях українською топонімікою, зокрема й у Полтавській області.
Нашим громадянам не втямки — хто не увічнює своїх власних героїв, через примус шануватиме чужих.
Про це красномовно свідчить інформація, оприлюднена на сайті Новосанжарської селищної ради, передає аґенція "Останній Бастіон".
Днями під час громадських слухань і обговорень жителі Старих Санжарів Полтавського району закликали старосту села перейменувати низку вулиць і провулків.
Зокрема, Жовтнева тепер Соборності, Перебудівська – Осіння, а П'ятирічанська – Житня; Перебудівський стане Зоряним, Жовтневий – Медовим.
На правду, складається враження, що селянам ішлося про буквальне (суто практичне – прим. ред.) виконання закону "Про декомунізацію"; влада ж свідомо потурає подібним ініціативам.
Оскільки жодного достойного земляка, щоби його іменем назвати не те, щó вулицю, – хоча б провулок, ми не знайдемо у вказаному переліку.
А проте, Старі Санжари – місце, де народилися такі визначні діячі українства, як, приміром:
- Михайло Леонтович (1784-1840) — він же православний архієпископ Мелетій, місіонер і педаґоґ;
- Юрій Липа (1900-1944) — письменник, поет, публіцист, лікар, автор вітчизняної ґеополітичної концепції;
- Катерина Мешко (1910-1976) — підпільниця з лав Орґанізації українських націоналістів, член Української головної визвольної ради.
Їх імена і прізвища, на жаль, до сьогодні не нанесені на мапу Старих Санжарів, бо, ймовірно, дратують "ніжну" душу аполітичного посовєченого населення.
Між тим, як раніше вже інформував "Останній Бастіон", українські вулиці мають розпрощатися з Пушкіним, Ватутіним і рештою діячів колоніальних часів, які несуть загрозу нашій національній ідентичності.
