Злазьте, панове! Приїхали. Залізнична платформа «Авторитарка»

Ну, хіба не потішно солідний мужчина з дипломатичним бекграундом, бородою, сім'єю і дітьми шукав у смартфоні пригод на чужу, обов'язково розтабуйовану дупу? Одночасно якоюсь частиною організму, безпосередньо не задіяною в пошуках, перебуваючи в сесійній залі вищого законодавчого органу країни? Потішно.

А пам'ятаєте, як веселили нас два причинні тупаки? Як масно блищали балухи у партійної еліти від вигляду дебелого поповнення зелених загонів! Скажете ще, що дріжджі суспільства не кумедно смакували на мікрофон принади корабельних сосен у робочому стані! Уявляючи свого клоуна при «бабі-да-а-а»? Кумедно.

Був і чорний гумор – польоти Верещук над Києвом. У Кличка, котрий заціпеніло спостерігав за тим, чи розкриється над конкуренткою парасолька, на якийсь час мову зовсім одібрало. Відпустило, заговорив. Тільки не кажіть, що ця рава-руська засланка буде міністеркою оборони – хто зна, що буде від того з Кличком, мера довго й сильно били в голову – загартували, а нашим животам цього вже не пережити. Смішно? До конфузу.

Сміялися, й коли голову монофракції з явно некитайською зовнішністю пробило на бхай-бхай з Сі Цзіньпінем. Заява Третьої Голови  із Слуг (1 – голова усього на світі, 2 – голова власне приСлуги, 3 – ім'ярек) про вступ до компартії Піднебесної через агентство «Xinhua». Особливо це повеселило уйґурів.

Коли кондовий слуга-лібертаріанець Гончарук гасав Кабміном на самокаті, ми сміялися, але ж і емпатично переживали за шумахера – хоч би мале не впало. Впало. Головою в'їхавши в плінтус. Пересміялися.

Його наступник Шмигаль виявився скупішим на приколи. Здебільшого відмовчується. Певно готується рахувати курчат.

(Спеціально для голови податкового комітету ВРУ Данила Гетьманцева, котрий за Лукашенкою душі не чує, перекладаємо кальку з сусідської білоруською – куранят увосень лічаць. Коли зелену сарану поженуть з Печерських пагорбів, знання фольклору сябрів може стати в нагоді).

Шмигалеві ж натякнемо на своє: «Скачи, бабо, хоч задом, хоч передом, а діла йдуть своїм чередом». Як платіжки за комуналку, як відсотки за stand-by, як вангергейт – невмолимо.

Трохи повеселив нас у ролі вантажника чотирьох чи п’яти ящиків з індійською вакциною міністр охорони здоров'я Степанов. Спробував було відволікти увагу ковідозалежних курткою за 620 000 гривень, практично плащаницею, не дали, схарчили цапа-відбувайла.

Мали місце й бартерні пропозиції газу на тібетського мастифа, оренда житла у тещі державним коштом, обісцяний радник, звізда Сердючки на параді, гарант у черевиках на прапорі, Мендель… Чого тільки не було.

Воно то так, засміятися останнім – почесно, лише б не на кутні. Та то були смішки з бабиної кішки. Підійшла черга й до нашої. Нашу ніжно і переважно авансом кликали Демократією. Здихає.

Микола Миколайович Тищенко, дифірамби про котрого "Вікіпедія" виспівує чи не до крещендо («український політик, ресторатор, спортсмен. Народний депутат України 9-го скликання. Заступник голови фракції «Слуга народу». Заступник голови Комітету ВРУ з питань транспорту та інфраструктури»), теж ще той клоун.

Спершу в обложеному карантином Києві свій ресторан «Велюр» Микола Миколайович перетворив на партійну штабну криївку, де трускавецькі Лі Куан Ю торгували захисними масками, ліквідними рештками Pfizer BioNTech і витрішками, розробляли альтернативні плани посадки Порошенка тощо.

Муляла слава Цицьків! І оскільки тищенкам, як і ще деяким категоріям, закон не писаний, пан Микола у карантинному квітні 2021 в клубній зоні готелю Fairmont Gold Lounge забацав днюху для своєї коханої половини за участю тоді ще початкуючого клоуна Олександра Трухіна і Труханового (Збіг? Можливо) острова. З останнього в німуючий морок локдаунного неба злетів феєрверк – тридцять вершкових віпів з обмеженою соціальною відповідальністю і включно зі Скічками-Юрушевими, дитинно радіючи канонаді і яскравим блискіткам, кидали з балкона маски, респіратори і флакони з санітайзером. Організатор і спонсор оргії голосно декламував пункти постанови Київради про штрафні санкції за порушення режиму жорсткого карантину, провокуючи поліцейських на роз'яснювальну роботу з населенням. 

Та й Цицьків було зсудомило, коли ресторанний мажор вийшов на рівень їхнього Кварталу зі смертельним номером – обернення простого івано-франківського першерона, пана W на Слугу народу.

Сміх Миколи Миколайовича чим далі набуває ознак державного перевороту. І зсаджування говіркого Гео з парламентської трибуни в руко-прикладному режимі лише за те, що правдолюбець посмів засумніватися в єрмаковій версії злиття операції з утилізації вагнерівського непотребу, свідчить про вихід України на етап відкритої бонапартизації.

А почалося воно все з чотирьох смішних повісток з військкомату...