Зведення з фронту: бої тривають на трьох напрямках, противник шукає слабкі місця
Кожен метр — кров’ю: зведення «Мучного» з-під Покровська.
Огляд ситуації на фронті від українського військового з позивним «Мучний»
Олександрівський напрямок (Дніпропетровська область)
Населений пункт Данилівка — там тривають запеклі бої. Західніше від села проходить логістичний шлях, який противник прагне фізично перерізати. Якщо йому це вдасться, комунікації з Гуляйполем із півночі будуть фактично розірвані. Тому кожна втрата позиції там — це не лише метр фронту, а удар по лінії постачання і можливість для ворога загнати нас у глухий кут.
На північний захід від Вишневого розширюється сіра зона. Росіяни намагаються втриматися в одному з опорників, але наразі нариваються на жорсткий опір. Ворог пробує закріпитися, проте наші бійці не дають йому можливості спокійно розгорнутися. Ця ділянка — класична рубка за простір: боротьба за контроль підходів, розвідка, притиск умовних маршрутів.
Населений пункт Гай уже наполовину став «сіряком» — ситуація там хитка, є ймовірність, що він відколеться. Це дає противнику коридор для подальших рухів. Вони також активно укріплюють Відрадне й готують просування в його бік. Фіксуються також виходи на північ від Новоолександрівки — вилазки, які тестують нашу оборону й шукають слабкі місця.
Головна ціль ворога — підступитися якомога ближче до Олександрівського плацдарму, щоб охопити його з двох сторін. Поки що це переважно підготовчі заходи: накопичення сил, відпрацювання опорників, маневри, які мають створити умови для подальшого удару. Але підготовка означає, що загроза зростає. Треба тримати лінії та не давати ворогу простору для розгортання.
Покровський напрямок
Плацдарм «Висотки», скоріш за все, остаточно відколовся — це вже не локальні сутички, а фактичне відділення сектора від нашої лінії. Можливо, ще залишаються поодинокі осередки опору, але противник закріплюється на випуклостях і вже працює далі: просувається, укріплює позиції та рухається на північний схід у район заводу, щоб забезпечити собі фланговий контроль і коридор для логістики.
Паралельно фіксуємо атаки у бік н. п. Рівне та проникнення невеликих груп. Поки що їх відбиваємо, проте ворог активно шліфує спроби закріпитися. Наші козаки відповідають точковими ударами FPV-дронів по руху кнурів — це дозволяє різко гасити їхню ініціативу та зривати спроби організувати плацдарм.
Водночас ворог не полишає спроб зайти на територію м’ясокомбінату, бо розуміє, що це зручний плацдарм і оборонна точка з контролем під’їздів.
На північ від міста почалися жорсткі авіаудари: зафіксовано чотири попадання ФАБами по посадці. На цій ділянці також працюють ворожі підрозділи, що відповідають за логістику — це «Рубікон», а також ударні групи, які фокусуються на знищенні важкої броні — «Судний день». У сумі це дає противнику інструменти не лише тримати тиск, а й підсилювати просування.
Ситуація напружена. Ворог починає поступово перетягувати ініціативу, тож питання контролю сектору стоїть гостро — треба вирішувати це негайно.
Мирноградський напрямок
Противник не скидає обертів, продовжує штурмувати південну частину міста, намагаючись підібратися якомога ближче до висотних будівель.
Йде повзуче просування, яке наші підрозділи постійно фіксують і перетворюють на криваву пригоду для ворога. Працюють по скупченнях живої сили, накривають артилерією та FPV.
Сіра зона вже дотягується майже до самих багатоповерхівок — фронт буквально впирається в бетон.
За кадрами об’єктивного контролю видно, що русаки почали активно залучати авіацію — один із мікрорайонів отримав удар важкою ФАБкою.
Це ознака того, що противник готує нову хвилю штурмів, намагаючись зламати міські укріплення і створити собі вікно для просування вглиб.
На півночі міста також неспокійно: активізувалися ворожі групи на мотобайках, які намагаються діяти швидко й точково, але регулярно потрапляють під вогонь наших підрозділів.
У підсумку Мирноград тримає удар з усіх боків. Обстановка розпечена, місто живе під постійним тиском, проте оборона стоїть — і кожен метр дається ворогу ціною крові.
Триває інфільтрація противника в Покровськ, де здійснюється як його фіксація практично в усіх точках міста, так і його знищення — аналіз DeepState.
Кацапи активно затягують екіпажі своїх пілотів, які підтримують піхоту і становлять серйозну перешкоду для просування українських військових та прокладання будь-якої логістики. Одночасно з цим противник намагається підтягнути міномети, щоб взяти під щільніший вогонь наші шляхи постачання.
Окремої уваги заслуговує ситуація в Мирнограді.
Якщо говорити про Покровськ, то місто не перебуває в оточенні і не може бути в ньому, адже противник інфільтрується всередину і діє безпосередньо в міській забудові.
Основна точка просочення — південна частина населеного пункту.
У цей час Мирноград перебуває під загрозою оперативного оточення зі взяттям під повний вогневий або навіть фізичний контроль усіх шляхів логістики.
Під небезпекою залишається й уся Мирноградська агломерація, де розташовані позиції бійців Сил оборони України.
Наразі противник фіксується й намагається закріпитися на східних околицях міста, ведучи штурмові дії на відтинку Новоекономічне — Миколаївка — Миролюбівка — Козацьке.
За словами самих бійців, логістика в місті практично відсутня: моментами рятує лише погана погода. Доїхати кудись — це вже лотерея.
Піші маршрути по суті нереальні: будь-якої миті можна натрапити на засідку ДРГ, дрон чи мінування.
Близький контакт під час переміщення став буденністю.
Фіксуються випадки, коли кацапські підрозділи встигають встановлювати інженерні загородження, зокрема у вигляді єгози.
Ключовою логістичною точкою для Мирнограда залишається населений пункт Рівне — саме в його районі на околицях Покровська фіксується активність ворога, який накопичується та влаштовує засідки.
Для Мирнограда нині головні питання — як утримувати позиції без нормальної логістики, як проводити ротації та як здійснювати відхід сил у разі критичної ситуації.
Бійці зазначають, що часто від командування звучить наказ «відновити» населені пункти, які вже перебувають під контролем ворога.
Поки українському угрупуванню в Мирнограді вдається стримувати натиск зі сходу, однак у найближчий час це стане неможливим без стабільного доступу логістики, яка мала б забезпечувати місто.
А ключем до всього цього великого сектору є Покровськ — місто, яке щодня дедалі більше поглинається ворогом.
Костянтинівський напрямок
На південно-східних околицях міста тривають безперервні бої. Противник намагається вчепитися за приватний сектор із півдня — там у нього є окремі закріплення, але про повний контроль не йдеться.
Наші бійці тримають оборону, не даючи ворогу просунутися вглиб. Через постійні штурми та контратаки межа розмивається, сіра зона розширюється, проте чіткої лінії контролю немає — це класична зона взаємного тиску.
Спостерігається велика активність ворожих FPV-дронів по оптиці — вони працюють на мінімальні дистанції.
По суті, зараз іде постійний обмін ударами: «ми їх — вони нас». Через це жодна зі сторін не має стабільної переваги — кожен метр виборюється по кілька разів на день.
Під Іванопіллям ситуація ускладнюється: ворог зміг вклинитися в межі н. п. та веде просування у напрямку південної частини. Водночас на схід від Яблунівки фіксували рух кнурів, які вийшли на трасу, але там їх одразу накрили — частину групи зупинили під щільним вогнем.
Загалом ситуація контролюється. Русоскот шукає слабкі місця. Серйозних проривів або провалів на ділянці поки не спостерігається — наші бійці тримають лінію й не дають ворогу розвинути агресивний темп.
