“Що людям, те і нам”. В цей день, 11 грудня, народився батько Степана Бандери
Отець Андрій створив зразкову українську родину і виховав дітей борцями за краще майбутнє свого народу.
Батько Степана Бандери — о. Андрій Бандера народився саме 11 грудня в 1882 році у місті Стрий на Львівщині. Тож сьогодні ми згадаємо цю без перебільшення історичну постать, який значно менш відомий широкому загалу і знаходиться ніби в тіні свого легендарного сина Степана, але теж відіграв в історії України визначну роль.
Головна заслуга отця Андрія в тому, що він створив зразкову українську родину і виховав дітей борцями за краще майбутнє свого народу, які виявили себе лідерами та провідниками.
Отець Андрій був одружений з донькою священника Мирославою Глодзінською. Вони мали семеро дітей.
Родина Андрія Бандери
Вдома Бандери часто з’їжджалися активні учасники українського національного життя Галичини, зокрема вуйки Степана Бандери: Павло Глодзінський — спонсор ОУН, один з засновників «Маслосоюзу» і «Сільського Господаря» (українські господарські установи), Ярослав Весоловський — посол до Віденського парламенту; скульптор Михайло Гаврилко та інші.
У часи визвольних змагань о.Андрій голосував за Акт злуки, як делегат Української Національної ради ЗУНР. Добровільно вступив до УГА, служив капеланом. Член Наукового товариства Тараса Шевченка з 1910 року.
...Та коли дружина померла від туберкульозу горла, 40-річний вдівець залишився сам із дрібнятами.
Навіть римський папа зглянувся і дав дозвіл священнику УКГЦ на другий шлюб, але отець Андрій відповів: «що людям, те і нам!»
Залишився виховувати дітей сам, попри це зміг дати їм пристойне виховання й освіту.
Після приходу більшовиків на захід України в 1939 році за отцем Андрієм встановили нагляд радянські спецслужби — НКВС.
Неодноразово були повідомлення, що отця мають арештувати.
Проти ночі 23 травня 1941 р. о. Андрія було арештовано, як батька керівника ОУН.
П’ять днів в’язні Станіславівської тюрми були свідками катувань немолодого священника, а потім між людьми пішла чутка, що о.Андрія “визволителі” розіп’яли на хресті у Станіславівській тюрмі.
Але не розіп'яли. 10 липня 1941 р. у Києві "асвабадітєлі" його розстріляли, найімовірніше місце вічного спокою — Биківня.
Документи ж свідчать, що Андрій Бандера був 43 дні у Київській буцегарні, що був двогодинний суд, на якому о. Андрій Бандера гордо відповів на питання суддів про своїх дітей: “Я своїм дітям дав належне виховання, прищеплюючи їм любов до України. Світогляди моїх синів і доньок однакові”.
Отець Андрій сказав чисту правду, жоден з його дітей не зрадив Україну. Хоча вони, в буремні часи боротьби з совєтськими та німецькими окупантами заплатили за це сповна.
Степана вбив агент КДБ в 1959 — ця історія відома. Ще два і сини Олексій і Василь були замордовані німцями, а сестри відбули заслання в Сибірі. Сестрам пропонували всілякі блага, якщо вони засудять боротьбу УПА. На що ті відповіли тверде: “Ні”.
