6 років тому у в'язниці був отруєний Юсуп Темірханов
Його було засуджено за ліквідацію російського воєнного злочинця та ґвалтівника-некрофіла Юрія Буданова
6 років тому, 3 серпня 2018 року, надійшло повідомлення про те, що в російській в'язниці помер Юсуп-Хаджі Темерханов, який ліквідував полковника-некрофіла Буданова.
Раніше надходили відомості, що його було отруєно у в'язниці невідомою отрутою. Також повідомлялося, що до його їжі підмішували важкі метали.
Він почав відчувати серйозні проблеми зі здоров'ям майже одразу ж як його запроторили до в'язниці.
У ті дні смерть і похорон Юсупа-Хаджі Темірханова показали світу зовсім іншу Чечню, в корені відмінну від тієї, яку багато років ретельно демонструвала кремлівська пропаганда.
Емоційний сплеск, що сколихнув Ічкерію після смерті ліквідатора полковника-некрофіла і героя московії Буданова, виявився несподіванкою для правлячого в Чечні маріонеткового режиму.
Вже за кілька годин після перших повідомлень у соціальних мережах про смерть Темірханова натовпи людей рушили до села Гельдаген,
До Ічкерії приїхали делегації з Інгушетії, Дагестану та інших регіонів Кавказу. Нескінченна низка автомашин та багатотисячні натовпи людей заповнили дороги та вулиці Ічкерії.
Жалобні заходи відбулися практично у всіх країнах світу, де сьогодні мешкає ічкерійська діаспора.
Кадирову нічого не залишалося, як не заважати людям, дати добро на похорон і навіть відзначитись співчуттям його рідним та близьким.
Насправді злочин Буданова лише один епізод із тисяч подібних злочинів російської солдатні в Ічкерії. Просто справа полковника-некрофіла набула широкого розголосу через те, що на той час у Москві з політичних міркувань вирішили пограти в «права людини». Він став своєрідним символом російських звірств на Кавказі.
Спонтанний вихід людей не вулиці і данина народної поваги Темирханову, який ліквідував символ російського «геройства» (згадаймо гасла на демонстраціях в росії «Ми всі буданови!»), завдав чутливого удару по багаторічних зусиллях Москви та її маріонеток, уявити Ічкерію замиреною.
Десятки тисяч людей, які прибули до Гельдагену з усіх куточків Ічкерії, та сотні людей у складі делегацій із сусідніх регіонів Кавказу, ясно продемонстрували реальні настрої в ічкерійському суспільстві та серед народів Кавказу, а не ті, що малюються маріонетками та їхніми господарями у казенних постановках лояльності росії.
Довідково:
Убивство Ельзи Кунгаєвої — воєнний злочин, вчинений у березні 2000-го полковником російської армії Юрієм Будановим у Чечні під час Другої російсько-чеченської війни стосовно мирної 18-ти річної чеченської дівчини Ельзи Кунгаєвої, яка була викрадена, закатована, убита і зґвалтована.
Згідно з матеріалами попереднього слідства, близько години ночі 27 березня 2000-го року Буданов на БМП прибув в селище Тангі-Чу (Урус-Мартановський район). Разом з військовослужбовцями Григор'євим і Лі Ен Шоу він увійшов в будинок Кунгаєвих, де знаходилася Ельза Кунгаєвих з чотирма неповнолітніми братами та сестрами. За наказом Буданова Григор'єв і Лі Ен Шоу завернули Ельзу Кунгаєву в ковдру і віднесли в БМП, після чого Кунгаєва була доставлена на територію в/ч 13206 в приміщення, де проживав Буданов.
В ході допиту Буданов почав катувати Кунгаєву, наносячи їй тілесні ушкодження, після чого задушив її і наказав таємно поховати тіло.
На слідстві Буданов говорив, що він отримав повідомлення, що в будинку є жінка-снайпер. Полковник також звинувачувався у зґвалтуванні дівчини, але це звинувачення судом з нього було зняте, оскільки один з підлеглих Буданова, Григор'єв, заявив, що здійснив наругу над мертвим тілом. Пізніше Григор'єв заявив, що він не причетний до наруги. Наступного дня труп замученої дівчини був знайдений закопаним в лісосмузі на краю села.
Анна Політковська опублікувала витяг із обвинувального акта переданого до суду. Наводимо його мовою оригіналу:
"В первом часу ночи 27 марта (2000 г. - Прим. ред.) Буданов прибыл в Танги. По приказу Буданова, БМП была остановлена рядом с домом № 7 по ул. Заречной, где проживала семья Кунгаевых. Буданов вместе с Григорьевым и Ли-ен-шоу (сержанты экипажа БМП. - Прим. ред.) зашел в дом. Там находилась Кунгаева Эльза Висаевна, 22 марта 1982 г.р., вместе с четырьмя несовершеннолетними братьями и сестрами...
Буданов приказал Ли-ен-шоу и Григорьеву захватить Кунгаеву Эльзу. Григорьев и Ли-ен-шоу, завернув ее в одеяло, взятое в доме, вынесли ее из дома и поместили в десантный отсек БМП № 391. После совершения похищения, Буданов доставил Кунгаеву в расположение в/ч 13206.
По приказанию Буданова, Григорьев, Егоров, Ли-ен-шоу занесли в КУНГ (кузов унифицированный грузовой) - помещение, где проживал Буданов, завернутую в одеяло Кунгаеву, положив ее на пол. После этого Буданов отдал им распоряжение находиться возле КУНГа и никого не допускать.
Оставшись наедине с Кунгаевой, Буданов стал... избивать Кунгаеву, нанося ей множественные удары кулаками и ногами по лицу и различным частям тела. Кунгаева пыталась оказать сопротивление, отталкивала его, попыталась выбежать из КУНГа...
Буданов, схватив Кунгаеву за одежду, повалил ее на топчан и, схватив ее рукой за шею, стал с силой сдавливать ей шею... до тех пор, пока не убедился, что она не подает признаков жизни. Эти умышленные действия Буданова повлекли перелом правого большого рога подъязычной кости у Кунгаевой, развитии у нее асфиксии и последующую ее смерть.
Осознав, что совершил умышленное убийство Кунгаевой, Буданов вызвал к себе в КУНГ Григорьева, Егорова и Ли-ен-шоу и приказал вывезти ее тело и тайно захоронить за пределами части.
Данное указание Буданова экипажем БМП № 391 было исполнено. Тело Кунгаевой было ими тайно вывезено и захоронено в одной из лесопосадок, о чем утром 27 марта 2000 года Григорьев доложил Буданову".
Из заявления о явке с повинной обвиняемого Буданова Юрия Дмитриевича от 27.03.2000:
"...Девушка начала кричать, кусаться, вырываться. Пришлось применить силу. Завязалась борьба, в результате которой он порвал на девушке кофту и бюстгальтер. Девушка продолжала вырываться, тогда ему пришлось повалить ее на топчан и начать душить. Душил ее за горло правой рукой. Нижнюю часть одежды с нее не снимал. Минут через 10 она затихла, он проверил пульс на шее. Она оказалась мертва..".
Из показаний свидетеля Кольцова Виктора Алексеевича, проходившего службу в в/ч 13206 по контракту с 1.02.2000:
"Ночью 26.03. 2000 заступил в караул часовым. Ночью за пределы лагеря на БМП выезжал Буданов. Примерно через 30 минут БМП возвратилась в часть, метров за 100 от стоянки БМП Буданов крикнул водителю: "выключай свет".
БМП к КУНГу подъехала с выключенными фарами. Когда сменился с поста и зашел в свою палатку, увидел истопника нач.штаба Макаршанова. Тот сказал, что "командир опять привез бабу".
Из показаний свидетеля Григорьева Игоря Владимировича, проходившего службу в в/ч 13206:
"...27.03. 2000, по прибытии в часть, Буданов приказал им занести девушку, завернутую в одеяло, в его КУНГ, а самим оставаться рядом с КУНГом и охранять его, чтобы никто не вошел. Сам Буданов остался в КУНГе вместе с девушкой.
Спустя минут 10-20 после их выхода из КУНГа Буданов стал кричать, что именно, он не слышал. Было также несколько вскриков девушки, вскрики характерны для испуга... Потом из КУНГа была слышна музыка. Женские вскрики еще некоторое время доносились из КУНГа. В КУНГе Буданов был с девушкой около 1,5-2 часов.
Где-то спустя 2 часа Буданов вызвал всех троих в КУНГ, где на кровати лежала голая женщина, которую они привезли, лицо ее было синюшного цвета. На ней не было никакой одежды. Она лежала на спине, лицом вверх. На полу лежало покрывало, на покрывале одежда девушки - трусы, кофта, еще что-то. На шее у девушки были синяки, как будто ее за горло душили.
Буданов, показывая на нее, со странным выражением лица сказал: "это тебе сука за Разамахнина и за ребят, что погибли на высоте".
На полу было постелено покрывало, в которое заворачивали девушку, забирая ее из дома. На этом же покрывале кучей лежала ее одежда.
Буданов приказал им вывезти женщину и закопать ее, чтобы никто не знал. Буданов спросил солдат: "Кто боится покойников?" И пригрозил: если они кому-то расскажут, то он всех пристрелит, у него на всех них патронов хватит, по одному - в тело, и по одному контрольному выстрелу в голову..".
Из акта судмедэкспертизы, проведенной экспертами 124-й Центральной лаборатории медико-криминалистической идентификации МО РФ, от 28.03.2000:
"Место захоронения представляет собой участок в лесополосе, в 950-ти метрах от командного пункта части. Обнаружен труп полностью обнаженной женщины, завернутой в одеяло (плед). Труп лежит на левом боку, ноги поджаты к животу, руки согнуты в локтях и прижаты к туловищу. Промежность в области наружных половых органов опачкана кровью, плед в этом месте тоже в крови.
Судебно-медицинское исследование трупа Кунгаевой произведено 28.03.2000 с 12 до 14 часов на окраине села Танги-Чу при достаточном естественном освещении начальником медицинского отдела 124-й лаборатории капитаном медслужбы Ляненко В. Труп женщины длиной 164 см...
На наружных половых органах, на кожных покровах промежности, задней поверхности верхней трети бедер влажные мазки темно-красного цвета, похожие на кровь со слизью... На девственной плеве имеются кровоподтечные радиальные линейные разрывы. В межягодичной складке подсохшие следы красно-буро-коричневого цвета. В 2-х см от заднепроходного отверстия - разрыв слизистой оболочки, длиной до 3 см. Надрыв наполнен свернувшейся кровью, что свидетельствует о его прижизненном характере. На пледе, со стороны, обращенной к трупу, имеется влажное пятно темно-бурого цвета, похожее на кровь, размерами 18х20х21 см. Пятно расположено на участке пледа, предлежащем к области промежности трупа.
Вместе с трупом доставлено: 1. Кофта шерстяная. Спинка разорвана (разрезана) вертикально на всю длину... 3. Футболка ношенная. Спинка футболки разорвана (разрезана) на всю длину. 4. Бюстгальтер ношенный. Слева, со спины, разрезан (разорван) на всю ширину. 5. Трусы ношенные. С изнанки, в области промежности, загрязнены сухими темно-коричневыми и желтыми пятнами, похожими на следы кала и мочи...
Обнаруженные на трупе Кунгаевой надрывы девственной плевы и слизистой оболочки прямой кишки образовались от введения тупого твердого предмета (предметов) в прямую кишку и влагалище.
Не исключено, что таковым предметом мог явиться напряженный (в состоянии эрекции) половой член... ...мог послужить и свободный конец черенка малой саперной лопаты.
Вместе с тем, эксперты пришли к единому выводу, что повреждения девственной плевы и слизистой прямой кишки, обнаруженные при исследовании трупа, являются прижизненными...".
Из показаний свидетеля, следователя военной прокуратуры в/ч 20102 капитана юстиции Симухина Алексея Викторовича:
"...27.03.2000 получил указание привести Буданова на взлетную площадку в/ч 13206 для транспортировки последнего в Ханкалу. В пути следования Буданов был очень возбужден, интересовался у него, как ему быть, что говорить, что делать.
Утром 28.03. 2000 в составе следственной группы выехал для проведения следственных действий с участием свидетеля Егорова по обнаружению трупа Кунгаевой. Егоров самостоятельно указал место, где была захоронена Кунгаева.
Хочу отметить, что место захоронения было очень тщательно замаскировано, скрыто дёрном и если бы Егоров не указал, где захоронена потерпевшая, то визуально это место на тот момент обнаружить было невозможно".
25 липня 2003 Буданов був визнаний винним за трьома статтями Кримінального Кодексу рф — ст. 286 частина 3 («перевищення службових повноважень»), ст. 126 частина 3 («викрадення людини») і ст. 105 частина 2 («умисне вбивство при обтяжуючих обставинах»). Суд засудив Буданова до 10 років позбавлення волі. Буданов був позбавлений державної нагороди і військового звання «полковник».
У травні 2004 року Юрій Буданов подав прохання про помилування. 15 вересня 2004 року комісія з помилування задовольнила його клопотання. Губернатор Ульяновської області Володимир Шаманов підписав клопотання про помилування. Рішення комісії викликало протести низки політиків, правозахисників та журналістів. 21 вересня 2004 року у Грозному пройшов мітинг, на якому було висловлено протест проти помилування. Рамзан Кадиров заявив: «Якщо це помилування Буданова відбудеться, ми знайдемо можливість віддати йому належне». 21 вересня 2004 року Буданов відкликав своє прохання про помилування.
У листопаді 2006 року Буданов подав до суду Ульяновської області клопотання про умовно-дострокове звільнення, але йому було відмовлено. 24 грудня 2008 року суд задовольнив прохання Юрія Буданова про УДЗ.
15 січня 2009 року Буданов вийшов на волю.
19 січня 2009 у Москві був убитий адвокат Кунгаєвих Станіслав Маркелов.
10 червня 2011 Юрій Буданов був застрелений на Комсомольському проспекті у Москві.
