7 прикладів історичної брехні про Стародавній світ
Наше уявлення про минуле мінливе. Зчаста те, чого ми знаємо з історії, на перевірку виявляється хибним або сильно спотвореним.
Будьмо відверті, жоден науковець, особливо історик, яким би фахівцем не був у галузі, – не ідеальний. Іноді він, вона або ж вони припускаються помилок, а іноді – відверто брешуть.
Існує довгий список історичних фактів, які вважаються самі собою зрозумілими, але які не відповідають дійсності. Тому обмежимося лише сімома найпоширенішими фейками, що живлять уяву людства й сьогодні.
Історична брехня №1: Єґипетські піраміди збудували раби
Це один із найстаріших і довгоживучих міфів. Ідея про те, що піраміди побудували раби, ймовірно, сягає приблизно V століття до Різдва Христового й була розвінчана тільки у 1990-х роках.
В основі цього міфу лежать дві події, що відбулися приблизно одночасно:
- По-перше, у V столітті до народження Ісуса Христа була завершена Книга Виходу, де говориться, що «ізраїльтяни були рабами в Єґипті», але нічого не йдеться про піраміди або використання ізраїльтян як будівельників.
- По-друге, тогочасний давньогрецький історик Геродот в одній зі своїх робіт стверджує, що «для будівництва пірамід було залучено 100 тисяч рабів».
Але він зовсім не згадував ізраїльтян (власне, юдеїв), але це не завадило пізнішим історикам скласти 2 і 2, у підсумку отримавши 5. Обман тривав понад два з половиною тисячоліття, поширився на шкільні підручники та голлівудські фільми, де зображували єґиптян жорстокими рабовласниками.
У 1977 році прем'єр-міністр Ізраїлю Менахем Беґін навіть добалакався до того, що заявив наступне: «Саме ізраїльтяни, а не єґиптяни, збудував піраміди». Насправді ж єґиптяни використовували для будівництва пірамід кваліфікованих будівельників, а не безграмотних рабів.
І ось настає 1990 рік, коли один турист натрапив на кілька могил, що, як виявилося, належали будівельникам пірамід! Міжнародна група археологів провела розкопки, внаслідок чого виявили гробниці єґипетських громадян, які збудували піраміди.
Те, як було поховано будівельників, і те, з чим їх було поховані, свідчило, – люди були вільними, але аж ніяк не рабами. Подальші археологічні знахідки довели, робітники наймалися із малозабезпечених верств населення Стародавнього Єґипту і працювали у тримісячну зміну.
Вважається, що Геродот також помилився у цифрах; швидше за все, на 100, а 10 тисяч будівельників будували піраміди протягом 30 років. Утім, виходячи з того, що більшість із них померла молодими.
Цілком імовірно, – життя на будівництві все-таки було краще, ніж у жебраків. Але у будь-якому випадку немає жодних доказів того, що піраміди будували раби.
Історична брехня №2: Античні статуї були розфарбовані
Це дивна брехня. Більшість грамотних мешканців планети давно знають, що у стародавній Греції та Римі скульптури й будівлі були розфарбовані в яскраві кольори, проте деякі історики просто воліли не звертати на це уваги.
Довгий час зображення стародавніх цивілізацій показували їх повними білого мармуру та незабарвлених статуй. І це, попри те, що археологи століттями знаходили статуї з плямами від фарби.
Білий мармур був настільки чистим і красивим, тож дослідники старовини вирішили ігнорувати свідчення того, що вони колись були яскраво забарвлені. До епохи Відродження (середина XV століття – прим. ред.) чистий білий мармур став символом Римської імперії, отже, і всієї античної цивілізації.
Ранні мистецтвознавці доходили до того, що категорично стверджували, – скульптури мали бути виключно білими, наперекір тому, що на них залишалися сліди фарби. Дійшло до того, що багато статуй були спотворені, з них були змиті всі сліди оригінальної фарби; те саме відбувалося і з будівлями.
Парфенон у Греції зберігав своє первісне забарвлення, поки його не вирішили прибрати у XVIII столітті. Найгірше те, що в історичних текстах описувалося, якими барвистими були римські міста: Аквілея, Медіоланум, Сіракузи, Равенна тощо.
Коли були розкопані Помпеї, то знайдені артефакти показали, що Римська імперія була сповнена яскравих фарб. І все ж, чомусь люди дотримуються ідеї, що все в Італії та Греції було білим і чистим, тоді як насправді – навпаки, барвистим.
Історична брехня №3: Колумб намагався довести, що Земля кругла
Ви здивуєтеся, але до тепер існує поширена хибна думка, що коли Христофор Колумб висадився на берег острова Еспаньола (згодом, Домінікана) у 1492 році, він хотів довести своїм землякам, що Земля має форму кулі. Також часто стверджується, що Колумб важко отримав фінансування.
Причина цього у тому, що потенційні спонсори побоювалися, що зазнають збитків, коли корабель Колумба впаде з краю Землі. Обидва ці твердження хибні.
Грамотні люди підозрювали, що Земля кругла протягом тисячоліть; принаймні з 600 року до Різдва Христового науковці, філософи та математики робили спостереження, які вказували на те, що Земля, швидше за все, – кругла.
Від Клумбових часів освічені верстви все ще вивчали знання стародавніх греків. І тому ідея про те, що Земля може бути круглою, не викликала особливого шоку з-поміж привілейованих осіб.
Сам Колумб не вважав Землю плоскою. Він був упевнений, що у неї дуже маленьке коло.
Мандрівник із Ґенуї не ставив собі за мету довести що-небудь, крім того, що, якщо він попливе на Захід (а не на Схід), то незабаром досягне Китаю і відкриє нові торгові шляхи. Йому важко вдалося знайти фінансування, бо ніхто із ним не погодився.
Інвестори просто думали, що у кращому разі Колумб заблукає. Проблема ж полягала у тому, що потенційні спонсори могли бути знайомі із теорією про те, що Земля кругла, але це була лише теорія; ніхто доти не плавав навколо кулі.
Навіть тим, хто вірив у круглу Землю, не вистачало наукових знань, аби пояснити, як це може працювати. Адже до Ісаака Ньютона та його пояснення гравітації було ще далеко.
В їхніх очах це просто не вартувало ризику. Однак, як не двно, але міф про Колумба виник значно пізніше.
У 1828 році, коли відомий американський письменник Вашинґтон Ірвінґ опублікував книгу "Життя та подорожі Христофора Колумба". Коли американець писав біографію Колумба, то не міг утриматися від деяких драматичних фантазій, таких як Колумб, вирушив у подорож, щоби довести, що Земля кругла.
Читачі ж Ірвінґа були надто довірливими й сприйняли все, що було написано в книзі за чисту монету. Із відтоді це стало "загальноприйнятою істиною", і знадобилися десятиліття, щоби виправити цю історичну брехню.
Історична брехня №4: Колумб відкрив Америку
Зазвичай кажуть, що Колумб був першою людиною, яка відкрила Америку; у США навіть є ціле свято, присвячене події, коли Колумб нібито відкрив континент. При цьому ігнорується один важливий факт: коли Колумб "відкрив" Америку, там уже були люди – багато людей.
Нині досі вважається, що люди вперше оселилися на північноамериканському континенті не пізніше як 15 000 років тому. Рівень моря тоді був набагато нижчим, а значить, їм потрібно було тільки пройти "Беринґовим мостом" – перешийком, що з'єднував Чукотку з Аляскою.
До 1970-х років ці ранні поселенці називалися народом Кловіс, ДНК-дані безпосередньо пов'язують їх із 80% всіх корінних народів США на сьогодні. Є навіть свідчення того, що перші поселенці могли з'явитися там ще раніше, ніж люди Кловіс, але поки що вони не дуже непереконливі.
Можливо, Колумб був першим європейцем, який відкрив Америку? Теж ні, бо скандинавські воїтелі-вікінґи випередили його принаймні на 500 років.
На канадійському острові Ньюфаундленд (дослівно з англійської перекладається, як "Нова віднайдена земля" – прим. ред.) було знайдено археологічні докази поселень вікінґів. Артефакти доводять, що скандинави там були на зламі 800-900 років.
Історична брехня №5: Ісус народився 25 грудня
Різдво – один із найважливіших днів у році у багатьох країнах світу. Християни та нехристияни збираються разом, аби обмінятися подарунками та насолодитися різдвяними веселощами.
На жаль, можливо, вони роблять це не того дня. Проте на сьогодні ніхто, навіть церковні ієрархи у Римі, Стамбулі, Александрії, Афоні та Єрусалимі не знають точну дату народження історичної особистості, на ім'я Ісус.
Немає жодних біблійних причин святкувати Різдво саме 25 грудня. Щобільше, Біблія вказує на протилежний напрямок, який відкидають теологи та віряни, називаючи "апокрифічною єрессю".
В Єванґелії від Луки говориться, коли народився Ісус, пастухи стерегли свої череди вночі. Пастухи могли доглядати своїми отари вночі лише у період весняного народження ягнят.
Взимку ж стада заганяли у стійло, де й народжувалися молоді вівці з баранами. Найбільш імовірною причиною вибору дати є те, що вона настає рівно через 9 місяців після 25 березня.
Тобто тоді, коли, за переказами, був розіп'ятий Ісус. Перші ж християни вірили, що Син Божий був зачатий і вбитий у той самий день, тому цілком логічно, що він народився через 9 місяців, у грудні.
Крім того, це збігається із зимовим сонцестоянням, котре язичники, такі як римляни, святкували з 17 по 25 грудня. Римське свято включало всі ознаки сучасного Різдва: дарування подарунків, сімейні свята і веселощі.
Коли на початку IV століття імператор Констянтин запровадив у Римській імперії державну релігію в особі християнстві, то Церква з Папою просто привласнила римське свято, як день народження Ісуса. Те саме Церква зробила і з Великоднем, який також спочатку був язичницьким святом.
Історична брехня №6: 300 спартанців здобули перемогу над персами у Термопілах
Всі люблять гарні історії про хоробрих героїв, що борються з переважним у чисельності противником. Ця конкретна історична брехня про битву при Термопілах послужила появі міфу про те, що спартанці були своєрідною групою стародавніх суперсолдатів.
Помилково стверджується, що 300 спартанців утримували Термопільський перевал проти величезної перської армії під командуванням імператора Ксеркса під час вторгнення до Греції 480 року до Різдва Христового. На перевалі справді було 300 спартанців, але вони були не одні, їх підтримували щонайменше 4000 союзників.
Це не означає, що вони не були у величезній меншості й не були приречені. Вони були приречені – просто подальша історія дещо перебільшена.
Звісно, героїзм давньогрецьких воїнів ніхто не ставить під сумнів. Адже вони стали на захист своєї батьківщини проти загарбників зі Сходу.
Історична брехня №7: Клеопатра була справжньою єґипетською красунею
Власне, нині досі існує дві поширені помилки про Клеопатру: по-перше, широко поширена думка, що вона була якоюсь неземною красунею, чия зовнішність ставила чоловіків на коліна; а по-друге, багато хто вважає, що вона була єґиптянкою за походженням.
І те, й інше неправда. Міф у тому, що Клеопатра була свого роду спокусницею, має мало історичних доказів, а стародавні історики в основному писали про інтелект Клеопатри й про те, наскільки вона була вправна у мистецтві маніпуляції.
Швидше за все, історики просто не могли зрозуміти, як жінка могла перехитрити своїх сучасників-чоловіків, тому вони приписували успіх у сексуальності. Батьки ж Клеопатри походили від змішаних сімей, а династія Клеопатри, – Птолемеї, – була відома тим, що мала трохи дивну зовнішність.
Це не означає, що Клеопатра була потворною, але вона не була і чудово красивою. Як сказав Плутарх, «її краса... сама по собі не була ні незрівнянною, ні такою, щоби вразити тих, хто її бачив».
Вона також не була єґиптянкою, оскільки рід Птолемеїв походив із Північної Греції, а володарювати в Єґиптом став лише після сходження на трон Александра Македонського. Інші ж члени її сім'ї навіть не говорили єґипетською, виключно давньогрецькою.
Крім того, Клеопатра була єдиною у своїй сім'ї, хто намагався вивчити місцеву мову. Схоже, що міф про єґипетське походження було свідомо створено або самою Клеопатрою, або кимось з її оточення, щоби зміцнити владу; не дарма ж цариця оголосила себе реінкарнацією єґипетської богині Ісіди.
Окремі історики та шкільні вчителі обманювали нас протягом століть, адже багато щó з "історичних фактів", які ми часто переказуємо один одному, є хибними. Багато з історичної брехні є щирим непорозумінням.
Водночас "Останній Бастіон" нагадує читачам, що стародавній ландшафт на околицях Каїру, який ми більше не бачимо, може пояснити таємницю єґипетських пірамід. Але важко уявити день, коли вони були побудовані.
