Апологія безграмотності: чи слід школярам виконувати домашні завдання?
Зазвичай люди займають свій розум тим, що марнотратно й весело водночас. Усе, щоби не ставити собі питань і не міркувати над життям.
1956 року у першому томі свого Magnum Opus — «Застарілість людини» (Die Antiquiertheit des Menschen) — німецький мислитель єврейського походження Ґюнтер Андерс написав «пророчу» думку. Прочитайте до кінця уривок, і ви зрозумієте, що відбувається у світі; національність цього філософа-марксиста не випадкова:
«Для того, щоби заздалегідь придушити будь-які повстання, не слід діяти жорстоко та суворо. Архаїчні методи, подібні до гітлерівських, напевно, вже застаріли. Достатньо створити настільки потужну колективну обумовленість, що ідея бунту більше навіть не спаде на думку окремим пасіонаріям.
Найкращим способом було б формувати людей від народження, обмежуючи їхні вроджені біологічні здібності. Потім ми продовжуємо зумовленість, радикально знижуючи рівень і якість освіти, зводячи її до такої (контрольованої форми діяльності, яка не потребує зусиль. У неосвіченої людини обмежений кругозір, слабкий рівень мислення, і що обмеженіше її мислення — матеріальне, посереднє — тим менше така людина здатна до бунту.
Доступ до знань повинен ставати все більш скрутним та елітарним. Нехай прірва між людьми та наукою збільшиться, щоб інформація, призначена для широкого загалу, була одурманена всім можливим змістом — особливо без філософії. Ми повинні використовувати переконання, а не пряме насильство: масово транслюватимемо за допомогою телевізійних розваг, які завжди лестять емоціям та інстинктам, тільки те, чого забажає юрба.
Хліба і видовищ, як мовилося за давнього Риму. Сьогодні також людям удосталь саме цих двох речей, аби не звертати увагу на те, що ж коїться довкола. Що важливо, ми маємо замістити думки тим, що марно і весело, — безперервною балаканиною та музикою, щоби не ставилися запитання й не викликати роздуми.
Сексуальність буде найважливішим чинником контролю — як соціальна анестезія. Немає нічого кращого за надмірну сексуалізацію соціуму. Загалом же слід заборонити серйозність існування людської самобутності, націй, висміяти все, що має високу цінність, і підтримувати постійну апологію легкості, щоб ейфорія реклами та споживання стала цінним компонентом нового стандарту людського щастя та моделлю нової свободи.
Цей тип тиску на колектив сам по собі призведе до такої інтеграції, що єдиним страхом (який необхідно буде підтримувати) стане виключення із системи, а отже, — втрата доступу до матеріальних умов, необхідних для щастя. До масової людини, виробленої таким чином, слід ставитися такою, якою вона є: до продукту, теляти, і за нею потрібно стежити, як за отарою. Контроль понад усе!
Все, що може приспати яскравість, критичний розум, соціально корисне, а з усім, що може розбудити особистість людини, треба боротися, висміювати, душити. Будь-який унікум — загроза універсальному, спільному, зрівняному... Будь-яка доктрина, що ставить під сумнів систему, насамперед має бути визначена як підривна і терористична, а до тих, хто її підтримує, слід ставитись як до ворогів суспільства й застосовувати відповідні контрзаходи».
Раніше медіаагенція «Останній Бастіон» повідомляла читачам про те, як самотні люди «інакше» сприймають світ. Науковці просканували мозок групи піддослідних і виявили значні відмінності у мозковій активності.
