Бойові дії наближаються до завершення, перемир’я можливе до Великодня, - The Telegraph
Перемир'я між сторонами може настати вже наступного місяця.
Про це в авторській статті для The Telegraph пише колишній офіцер британського спецпідрозділу SAS, військовий оглядач Тім Коллінз.
Оскільки ми входимо у фінальний раунд війни в Україні, з’являється безліч заяв і контрзаяв щодо успіхів на полі бою, а також низка абсурдних російських вимог. Усе це вказує на дедалі ймовірнішу перспективу припинення вогню – можливо, до Великодня.
У міру наближення цього терміну обидві сторони намагаються захопити якомога більше території, щоб посилити свої позиції за столом переговорів. Для України, яка перебуває під тиском президента Трампа, можливостей для торгу небагато.
Останнім часом ми спостерігаємо подальші рейди українських військ на територію росії, зокрема в Бєлгородському регіоні. Ця операція менша за масштабами, ніж масштабне вторгнення в Курськ минулого року, але поступово просувається.
Аналітики намагаються зрозуміти, що саме відбувається, і це може мати кілька пояснень. Сили відносно невеликі – приблизно рівня бойової групи – але вони оснащені десятками американських бронемашин Bradley, що забезпечує їм високу мобільність. Захопивши височини та загрожуючи кільком селам, українські війська змушують росіян перекидати туди підкріплення з інших напрямків. Це може бути основною метою. Альтернативно, це може бути розвідка боєм, спрямована на виявлення слабких місць, які можна швидко використати, перекинувши туди потужніші сили з інших ділянок фронту.
Така тактика дуже нагадує радянську доктрину, яка, на жаль для західних військових інструкторів та радників, залишається популярною як у росіян, так і в українців.
Можливо, це просто відображає той факт, що, як у грі в музичні стільці, музика ось-ось зупиниться – можливо, вже наступного місяця. А коли вона зупиниться, у кожного залишиться тільки те, що він утримав. Українські солдати, з якими я спілкувався минулого тижня під час їхнього візиту до Великої Британії з лекційним туром, кажуть, що з російського боку це проявляється у відчайдушних останніх атаках. Вони починаються з того, що вперед женуть поранених – деякі навіть на милицях – змушуючи українців відкривати вогонь, після чого головні сили кидаються в безладні й самовбивчі атаки.
Усе це свідчить про те, що обидві сторони розуміють: кінець близький. Українці використовують цінну західну техніку, щоб здобути територіальні переваги, а путін кидає у бій тих, кого вважає «зайвими ротами», в останній спробі перед складними переговорами в стилі Сталіна.
Для путіна боєприпаси коштують грошей, а мертві – нічого.
