Демократія по-диканські: одним посади, іншим — судові позови
Обранці почали гризтися через наближеність до бюджету. Жителям Диканьки не позаздриш, можновладці на них знову наплювали.
Шановна громадо, судовий бумеранг повертається до нелюдів депутатів В'ячеслава Лози та Олега Семка. На сьогодні Лоза подав судовий позов в адміністративний суд міста Полтава про незаконне його звільнення із посади секретаря селищної ради та про повернення на цю посаду.
На скільки вірити нелюду депутату Лозі, що його інші депутати зняли не законно підробили підпис секретаря зборів Олександра Олійника. Якщо це дійсно правда й експертиза перевірки підпису пройде задовільно, то суд поверне Лозу на свою посаду секретаря, і тут починається судова тяганина яка затягнеться надовго.
Семко не погоджуватиметься разом із депутатами, бо погодившися з рішенням суду Семко і хто з депутатів підписав протокол зборів зі зняття, стануть перед судом за підробку підпису цього документу. Напрошується питання: на сьогодні у Диканській громаді «царь-то нє настоящій» і те, що сьогодні секретар селищної ради депутат-нелюд Семко керує громадою, виносячи рішення та підписуючи всі документи будуть чинним до того дня, як ще один депутат нелюд повернеться на своє місце секретаря?
А якби в нас у громаді були правові органи влади на своєму місці, то не допустили беззаконня в громаді! Бо оці два нелюди-депутати незаконно обрані на посаду секретаря, а справжній голова громади, якого мешканці обрали, у судах не доказано, що він — винний, за що його депутати-нелюди зняли, висунувши йому не довіру.
Але правильно у народі кажуть, «пани б'ються, а в мужиків чуби тріщать», отак само й у нас в громаді. Депутати-нелюди розтягують бюджет громади у свою вигоду, бо де депутат працює, там проходить розбазарювання державних коштів громади.
Як приклад, у селі Стасі тепло-генераторна станція, на яку витрачені кошти, але сама станція так і не працює. Сільська дорога до траси на половину зроблена, решта ж коштів — десь поділися, так само і громадський туалет у парку Гоголя до цього часу не працює, хоча побудований рік тому за 700 тисяч гривень.
Так от, компенсації та премії депутатам під час кровопролитної війни проти росії, закупівля автомобілів, судові витрати коштів громади працівникам, які судилися і судяться по цей час із депутатами-нелюдами оплачуються систематично й цілеспрямовано. От до чого призвели обранці-голодранці нашу Диканську громаду і селище як таке.
Із туристичної перлини знамениту Диканьку перетворили у корупційне кубло, де не закон і право панують, а брудні схеми та безлад. А далі вони продовжать творити своє беззаконня, люди ж здебільшого мовчать.
Однак не всі мовчать, деякі навіть діють. Так, у кінці лютого цього року жителька села Василівка пенсіонер Олена Хозяйнова звернулась із заявою до селищної ради, дати дозвіл на висадку дерев ялини, берези під створення парку біля сільського клубу; саджанці купила за свої кревні.
Ця жінка, не якась пересічна мешканка, — а матір полеглого на фронті нашого захисника, яка втратила єдиного сина на війні. Вона хоче висадити дерева назвавши цей парк на честь сина-героя, щоби люди пам'ятали про його Чин.
На жаль, нині пані Олена дозвіл так і не отримала, підтримки та організації про проведення цього заходу селищна рада не організувала. От вам, шановна громадо, і вся робота нашої селищної ради; де кошти — там і депутат, де не має коштів, — там не має і депутата.
