Ефект гречки: як ми самі себе руйнуємо в кризу і як з цим боротися

Виміри
24 березня, 20:27

або інтелектуальний аспект коронавірусу covid2019

Андрей Степанов Forbes ContributorАнна Карабаш Forbes Contributor

Чому розумні люди поводяться нелогічно? Купують гречку і туалетний папір, постять фейкові новини, бомбардують один одного спамом, здійснюють інші безглузді вчинки. Механізми, які задіює мозок в турбулентних ситуаціях, дуже особливі – вони не схожі на ті, за якими він поводиться в стабільніші часи.

Говорячи про «ефект гречки», розпочнемо з менш емоційно заряджених прикладів. Якщо ви випадково доторкнетеся до гарячої пательні, то встигаєте відсмикнути руку ще до того, як усвідомите що ж вами сталося. Така реакція на небезпеку опіку прошита на рівні рефлексів еволюційно. І в цьому випадку класно працює. Але коли зимою ви, опинившись на слизькій дорозі, різко гальмуєте і розумієте, що автівка почала ковзати, той же механізм не дозволяє вам прибрати ногу з гальмівної педалі, хоч це потрібно зробити для відновлення зчеплення коліс з дорогою. «Швидкість занадто велика, є небезпека зіткнення, значить слід її знизити, а для цього треба тиснути на гальма, адже майже завжди це спрацьовувало, значить спрацює і зараз». Що допомагає нам врятуватися у цій ситуації? Правильно – АВS, автоматична електронна система, яка запобігає блокуванню коліс і втраті керованості автомобіля при різкому гальмуванні. 

І ось тут починається найцікавіше: є гоночні автомобілі, на яких заборонено регламентом змагань встановлювати подібні системи-помічники. Вся відповідальність за управління гальмівною педаллю покладається на пілота гоночного боліда. Гадаєте, вони просто не тиснуть на гальма? Тиснуть. Але цьому треба спеціально вчитися і тривалий час, при цьому регулярно вилітаючи за межі траси. Пілоти вчаться імітувати роботу антиблокувальної системи гальм своєю власною ногою, тиснучи на гальма і через частку секунди знову відпускаючи їх.

Останні тижні роль водія-початківця за кермом гоночного боліда без ABS, котрого раз за разом викидає на узбіччя, опановує багато хто з нас. Ми – ті, хто попри наукові ступені, математичний склад розуму, досвід кризового керуючого великого банку, постимо фейк-ньюс, займаємося тривожною диванною аналітикою, спамимо робочі чати мемами про «Zewa купила Apple». А якщо не ми, то хто тоді під вечір змітає гречку та інші крупи з полиць усіх супермаркетів? З ранку їх знову підвозять. Ті, хто може собі дозволити щось крутіше гречки, чинять відповідно до статусу. Ось днями в The Moscow Times розповіли про російського мільярдера: він про всяк випадок терміново обладнує домашню клініку з апаратами ШВЛ, які приватним особам не продаються.

Який з трьох центрів мозку працює у цей момент?

Знаєте, що діється в голові пілота гоночного боліда, який вчиться імітувати автоматичну антиблокувальну систему власною ногою? Він долає рефлекс, прошитий в рептильному мозку, і раз за разом, вилітаючи з навчальної траси, вчиться долати владу емоцій, що народжуються в лімбічній системі. Усі ці чудесні можливості дарує нам неокортекс.

В 1990 році американський нейрофізіолог Пол МакЛін у своїй книзі «Троїстий мозок в еволюції: роль в палеоцеребральних функціях» описав «модель троїстого мозку», над якою працював в 60-і роки ХХ століття. Він виокремив в мозку людини три центри психічної активності, кожен з яких по-своєму реагує на події.

Перший мозок – рептильний. Він вже був у древніх рептилій, звідки й його назва. Він відповідає за базові функції, необхідні для виживання: інстинкти, прагнення до задоволення основних потреб (їжа, розмноження, самозбереження і захист тощо). За різними оцінками йому понад 100 мільйонів років.

Другий центр – лімбічний, або емоційний; він же «мозок ссавців». Останню назву отримав за те, що є у представників цього класу тварин. Спрощуючи, він відповідає за емоції, соціальні стосунки. Для нас важливо те, що він прагне миттєвого задоволення і не особливо полюбляє напружуватися. Так, всі наші лінощі сховані саме отут.

Третій центр – неокортекс, префронтальна кора або «мозок людини». Він відповідає за мислення, мову, сенсорне сприйняття, інтелектуальний розвиток, самосвідомість, інтелект. Завдяки йому ми можемо думати не лише про поточний момент, але й про майбутнє, зрештою, саме він гордовито іменує нас «людиною розумною». Це молода надбудова – неокортексу 2 мільйони років, а, можливо, й менше.

Три центри психіки, як бачимо, мають різне призначення. «Мозок людини» займається питаннями сенсів, цілей і пояснень ситуації. «мозок ссавця» - емоційним ставленням, азартом, гнівом чи любов'ю, а «рептильний мозок» ‒ питаннями виживання та продовження роду.

Неокортекс: добре тренується, але різко втомлюється

Отже, на прикладі з гальмуванням пілота боліда можна сказати: ми здатні долати прошиті в нас «директиви». Схожим способом ми це робимо, коли вперше стрибаємо з парашутом – абсолютно самовбивче з точок зору інших відділень мозку дійство.

Але тут є один нюанс: як розповідає в своїй книзі «Мозок. Інструкція застосування» Девід Рок, неокортекс дуже швидко витрачає ресурси. Сконцентрувавшись і навіть прийнявши одне дуже складне рішення, для чого вам, певно, довелося проаналізувати якусь інформацію і зробити вибір на користь одного з варіантів, ви можете витратити увесь наявний на цей момент обсяг енергії. І на наступне рішення чи сутичку з лімбічною системою, яка буде схиляти вас до миттєвих радощів, ресурсів просто не стачить.

Це має такий вигляд: припустимо, менеджер 2-3 години витратив на складне завдання – а зараз їх кількість у керуючих бізнесом чи проєктами зашкалює. І ось йому хтось каже: «Там полиці порожні в магазині». І щось всередині перехоплює управління, і людина починає думати: «Можливо, реально треба бігти за гречкою і туалетним папером?». Це сіла батарейка в неокортекса.

Якщо хочете дізнатися, на чому працюють ці батарейки, ‒ на глюкозі. Не дивуйтеся, коли вам у момент стресу забажається з'їсти плитку шоколаду. Погана новина – на вашу вагу і склад крові мозку абсолютно наплювати до тих пір, доки це не стане очевидною загрозою з боку холестерину чи діабету. Тому в момент, коли «згоряє запобіжник» в голові, нехай це буде не цілою шоколадкою, а, припустимо, шматочком банана – там також чимало солодкого, цукор надійде у кров швидко. Але після банана, за іронією долі, саме й час рушати варити гречку: замість швидких вуглеводнів розумніше вживати повільні. Інша справа, що потрібно трохи гречки, а не річний запас.

Нехай, посмакували ви правильною гречкою, засолодивши душу бананом. Але знову «заістерив» курс карбованця, упала ціна на нафту, президент обнулився, надійшли нові цифри щодо коронавірусу в Італії та Іспанії, і знову «бомбонуло». Але мозок продовжує займатися саморегуляцією! Він полюбляє смішне, йому подобається несподівана інформація – це дає дофамін. Тому наразі так багато нових мемів. Тут найраціональніші забувають про цифровий етикет – це надбудова неокортекса, а він у нас, як ми пам'ятаємо, перегрівся. І ось ми вже спамимо один одного мемами, нарощуючи загальну нервовість.

І отак по колу: адже наразі новиновий потік дуже специфічний – на минулому тижні були дні, коли ми щогодини отримували вторинне пошкодження: погані новини сипалися каскадом, і тільки-но нам вдавалося адаптуватися до одного «жаху», як надходив наступний.

Мозок полюбляє визначеність, але її немає і ніколи не було

Мозок лінивий у гарному сенсі цього слова: скрізь, де існують якісь патерни і шаблони, він прагне їх ідентифікувати з тим, щоб напрацювати стандартні алгоритми дій для подібних умов і не витрачати надарем енергію на роботу префронтальної кори. Як ми казали, прийняття рішення дається їй важкувато. Вона поки що молода і ще не вміє економно витрачати енергію на відміну від рептильного мозку.

Коли «з'їжджає з глузду» неокортекс? Коли стає вищим і  очевиднішим відсоток ентропії. В часи хаосу. І від цього «збою системи» ніхто не захищений – дурниці роблять навіть найрозумніші та найавторитетніші. Ентропія простою мовою – це рівень складності або хаотичності системи: чим менше елементи системи підвладні якомусь порядку, тим вища ентропія. Неспроста відоме китайське прокляття свідчить: «Щоб ти жив в епоху перемін!». Як ви могли помітити, стабільність – це щось доволі ефемерне. Постійно щось трапляється і ось вже закон зростання ентропії або так званий фізичний зміст другого закону термодинаміки, відкритий Рудольфом Клаузіусом, перекочував на побутовий рівень.

Передбачаємо контраргумент – в Росії кожні сім років страшенна криза, невже ми не навчилися спокійно до цього ставитися? Але сім років – гігантський термін, якщо ми переживали минулі кризи на «рептильно-лімбічному» рівні і не зробили системних висновків, то все забулося.

Як повернути дію неокортексу: швидкі поради

В умовах інформаційного бомбардування краще, що можна зробити – частіше ставити себе на паузу. Цьому слід навчитися до того, як розпочати віяльну розсилку за записничком PDF-файлу з черговою «аналітикою епідемії», яку у стані рептильної паніки зібрав вам знайомий девелопер, спеціаліст не з вірусології, а швидше – з квадратних метрів.

Чому слід себе економити? Тому, що крім блокування неокортекса, каскадом реагує і гормональна система. «Запускається зачароване коло, - говорить програмний директор Forbes Ontology і психотерапевт Сергій Насібян. – Паніка – це викиди адреналіну і кортизолу. Кожний стрес триває хвилини, але потому тілу потрібно до 8 годин, щоб нормалізуватися. Затяжний стрес призводить до того, що падає імунітет, а це саме те, що найменше потрібне в часи епідемій – ми стаємо мішенями для вірусів».

Але як вимкнутися? Якщо ви не можете зовсім вийти з новинового потоку, зробіть звичкою щодня гуляти годину без телефону – неокортексу для реабілітації дуже потрібне свіже повітря. У кожної людини, навіть у матері з немовлям і керівника мільярдного бізнесу точно має знайтися така година. Якщо ви на самоізоляції – відчиніть вікно і підключіться до зарядки чи медитації в Zoom, тим більше що десятки йога- і фітнес-студій перейшли на онлайн і вибір надзвичайно великий.

Лайфхаки Леоніда Кроля

«Сучасні люди звикли до психологічного комфорту і послуговуються багатьма «корками тривоги», які фактично не допомагають, а лише заважають адаптації до невизначеності, ‒ говорить психотерапевт і бізнес-тренер Леонід Кроль. – Екзистенціальна тривога з приводу світової пандемії невідомого вірусу – той випадок, коли «місцевий наркоз» у вигляді мемів і перепостів не допоможе, а лише зашкодить». Що допоможе, крім прогулянки і зарядки? Ось його рекомендації:

Не слід:

-         Безкінечно пережовувати тривогу: читати усі статті про коронавірус, витрачати на це багато часу, подовгу обговорювати події. Обмежте час, який ви присвячуєте цій темі, і витрачайте його лише на коментарі з авторитетних джерел, а не на емоційні свідчення.

-         Шельмувати і звинувачувати кого би то не було (уряди, народи) сміятися над «тупими панікерами» чи «масами, які скуповують гречку», впадати в апокаліптичне жахіття. Ці автоматичні реакції варто відслідковувати – вони не допомагають, а погіршують психічний стан і загальну атмосферу навколо.

Слід:

-         Визначити для себе перелік дій щодо зміни стилю життя. Це не так просто здійснити в країнах, де кожному надана свобода реагування на дійсність. Знайдіть відповіді на запитання: 1) наскільки великою є небезпека особисто для мене? 2) яку міру соціальної відповідальності я можу собі дозволити, щоб захистити від інфекції уразливі групи? Дійти, виходячи з відповідей.

-         Дистанціюйтеся від «колективного несвідомого». Люди в соцмережах перебувають на різних етапах визнання проблеми – від заперечення до паніки. Крайнощі однаково непродуктивні, а ось спокійне сприйняття ситуації діє на психіку цілюще. Намагайтеся дійти до цієї точки і залишитися на ній.

-         Згадати і усвідомити «катастрофічний» досвід – власний і ваших бабусь та родичів. Нерідко відчуття сильної тривоги, паніки бере початок у минулих травмах – особистих і сімейних. Можливо, ви зрозумієте, що вас вабить скуповування продуктів через голодне минуле бабусі, а сьогодні для цього немає особливих підстав.

-         Підтримувати себе та інших. Гарно допомагають подолати тривоги «повільні» заняття, зокрема, пов'язані з дрібною моторикою і впорядкуванням, а також творчість і спілкування з дітьми, домашніми тваринами.

Антикрихкість: як стати кращим, коли все навколо валиться

Як радить нам доктор філософії Нассім Талеб у своїй книзі «Антикрихкість. Як добути вигоду з хаосу»: «У світі, де панує невизначеність, не можна бажати більшого, ніж бути антикрихким, тобто вміти у зіткненні з хаосом життя не просто залишатися неушкодженим, але й ставати кращим, еволюціонувати, розвиватися». Він наводить приклад з давньогрецьким птахом Феніксом – зразок «невразливого», що згоряє і з попелу відроджується. На противагу йому – приклад «антикрихкого» - давньогрецької Гідри, якій відрубують голову, а на її місці виростають дві. В руському фольклорі є аналог – Змій Горинич.

Свіжих прикладів таких «зміїв-гориничів» вже маємо вдосталь, той же Євгеній Чичваркін повністю зняв у своєму лондонському ресторані націнку на алкоголь і сказав, що ви можете смакувати кращими винами, дешевшими, ніж в магазинах, при цьому столики стоять на відстані два метри один від одного, все продезинфіковано. Він заробить собі ще трохи соціального капіталу і не зупинить кеш-флоу. Ресторани Lucky Izikaya та Eva, де мирного часу стіл на п'ятницю треба булло бронювати за декілька днів, швидко домовилися з «Яндекс-Лавкою» і стали доставляти готові страви додому. 

І ще – наразі саме той час кинути «валізу без ручки». «У кризі 2008 року я втратив все саме на паніці. – каже Сергій Насібян. – Я чіплявся, перекредитовувався, заходив у ще глибший мінус. У підсумку розплатився з боргами лише в 2013 році. Наступна криза в 2014 році проходила інакше – подумав так: «Криза? Прекрасно, все зачиняємо». Це чудовий привід розпочати щось інше. Будь-яка криза – економічна, суспільна – це соціальний ліфт. Справді, у кризу відбувається кардинальна зміна еліт, але валиться не у всіх, а у тих, хто надто запанікував і робив помилку за помилкою».

«Замість курсів з кратного зростання чи реорганізації бізнесу в онлайн краще почитайте давньогрецькі міфи з точки зору патернів поведінки, ‒ розмірковує Гор Нахапетян, почесний професор бізнес-практики МШУ «Сколково» і співзасновник проєкту Sensemakers. ‒ Те, що ви робите – це не сізіфова праця? Чи не слід подивитися на себе з точки зору нарцисизму?». І також говорить, що важливо не оминути увагою свій «тандем» ‒ кризи приходять і відходять, а ваш ресурс залежить, зокрема, від того, чи збережете ви стосунки зі своїм партнером – він вважає, що будь-яка команда, чи то бізнес, чи сім'я, тримається на тандемі, це ніколи не буває заслугою однієї людини.

Нассім Талеб запевняє нас в тому, що стикаючись зі стресом, можна вмикати механізм змін у кращий бік. Так, вони будуть чіплятися за старе, знайти роботу, перевести оффлайн-бізнес в онлайн – фактично робити те саме, що робили завжди. Панічні спроби всіх бізнесів негайно перейти в онлайн – у багатьох випадках є надто крихкою позицією, якщо ви, звісно, не доставка або стрімінговий сервіс для кіно та серіалів. «Антикрихка» стратегія: це коли ресторан, орієнтований на органічне меню, стає дрібнішим сімейним бізнесом, переїздить на ферму і починає вирощувати продукти – заодно власники стануть більше часу бувати на природі, бути з сім'єю.

Клуб персонального розвитку з сьогоднішнього дня розпочинає безкоштовний антикризовий онлайн-марафон, що триватиме 21 день. Щовечора в прямому ефірі ми разом будемо проходити всі етапи еволюції добровільної самоізоляції – від спротиву «ув'язненню» до його сприйняття і виявлення глибинних сенсів. У розкладі – психологи, експерти з різноманітних практик саморозвитку: тренер гральних технологій Вадим Демчог, експерт з нейролінгвістичного програмування і психотерапевт Олексій Ситніков, спеціаліст з емоційного інтелекту Леонід Кроль, експерт з лідерства, професор INSEAD і консультант Ward Howell Сергій Сиротенко, засновники проєкту Sensemakers Гор Нахапетян і Оксана Разумова та багато інших. Підписуйтеся на екаунт проєкту в Інстаграм і зустрінемося сьогодні в ефірі о 20.00, марафон стартує з програмним директором  клубу і консультантом серіалу «Тригер» Сергієм Насібяном.

Автор : Вадим Демиденко
Читайте також:
Американські експерти не бачать в ній незалежного генпрокурора
18 березня, 12:35