«Гомо Шаріковс» або істота московська

В Юґославії колись створювали юґославів, у СССР — Homo Sovietucus, а у РФ — «раzzєяніна». Нічого дивного, так діє інстинкт самозбереження.
Буквально зараз на московії відбуваються дуже цікаві процеси, які свідчать про метушню кремлівського режиму, і які дають підстави для певних історичних паралелей. Кремль у режимі надзвичайного прискорення зайнятий створенням «раzzєйської людини».
Хоч цей процес не новий, зараз він набуває найбільш виразних, а відтак і карикатурних форм. Серед інших ознак цього процесу є регулярні екзотичні заклики Аптí Алаудінова до об'єднання ісламу та християнства в якусь нову релігійну сутність.
У лідери громадської думки виводяться дивні патріоти РФ, які демонстративно підлещуються до кадировців. Кремлівські спеціальні служби та політики каналізують характерну для московитів (чи пак, уже «раzzєян») ксенофобію на чужинцях із Середньої Азії. Проте дуже дозують і за можливості нейтралізують прояви нетерпимості щодо кавказців.
Путінська соціальна інженерія робить рішучі спроби ще більше огородити периметр російського соціуму, зігнати масову ксенофобію «раzzєян» на мігрантах і форсовано монтувати нову «надлюдину». Істоту, яка буде християнином, мусульманином, дикуном московитом, слов'янином й кавказцем одночасно.
На виході мабуть має вийти множина таких «раzzєйських людей», які тепер ще більше повинні будуть ненавидіти неросіян, інших християн та інших мусульман. Виглядає цей концепт як плід уяви хворої людини, але хто ж казав, що там знаходяться здорові.
Диктатор путін не придумав нічого нового. Свого часу через зміни до Конституції СССР диктатор брєжнєв створив у своїй уяві «нову історичну спільноту людей — совєцький народ». Це сталося під кінець життя леоніда ілліча й перед початком авантюрного вторгнення в Афґаністан, яке істотно наблизило СССР до розвалу.
Певно, брєжнєв хотів прикрасити цією ініціативою сірість і убогість застою. Натомість путіну нова «раzzєйська людина» потрібна для гасіння внутрішніх пожеж і нового подиху у війну, яка тепер вже виходить своїми амбіціями за межі України та націлена на руйнування НАТО.
Обмеженість ресурсу, купа внутрішніх проблем і амбітні геополітичні цілі потребують нестандартних прожектів соціальної інженерії всередині РФ. Якщо Кремль не почне зшивати усе це всередині на тлі тягаря війни, то клаптиковий масив населення може не витримати навантаження нових викликів і почне розтікатися з дірявої іржавої бляшанки під назвою РФ.
Цей експеримент із соціального моделювання не закінчиться нічим хорошим, адже це спроба зібрати у кулак уламки всього, що залишилося. Це не старт чогось нового, а фінал!
У надії на те, що суто на вольових якостях і в обдертих лаптях вдасться дотиснути розніжений Захід. Проєкт «раzzєйської людини» жорстко суперечить відродженню ісламу на периферії РФ.
Водночас, ця затія прямо протилежна державній ксенофобській хвилі проти мігрантів із Середньої Азії. Менеджерити ксенофобію проти одних і недопускати проти інших — дуже складно, особливо на московії.
Коли це ще й робиться для затягування пасків й участі всіх у незрозумілій для багатьох війні, то це додаткова проблема. А тому, путін йде шляхом Брєжнєва, РФ рухається фінішним прискоренням СССР — успіхів їм усім у цьому напрямку.
Окремо слід додати, що номенклатура КПСС-КГБ у СССР намагалася створити «нову людину» на основі антирелігійного марксизму-лєнінізму. Це була марна спроба, бо естонців з узбеками ніщо не об'єднувало, опріч кривавого захоплення Москвою, але принаймні конструкція не мала внутрішньої суперечності.
Нині ж Кремль намагається створити таку «нову людину», яка буде одночасно християнином і мусульманином (і ще трішечки буддистом). Це наруга водночас і над християнством, і над ісламом; успішність цієї спроби буде така сама, але шматків залишиться більше.